7 маловідомих фактів про давньоєгипетські мумії
Культура Стародавнього Єгипту не перестає надихати письменників і сценаристів на нові сюжети. Ось вже й відомий актор Том Круз опинився у скрутному становищі, потривоживши мумію дочки фараона в однойменному фільмі 2017 року. Власне, в основному з фільмів ми і черпаємо інформацію про мумії і про все, що з ними пов’язано.
Але, там все більше розповідають про те, як духи вириваються на волю і як їх заганяють назад у світ мертвих. При тому, що й реалістичних історій про забальзамовані тіла стародавніх єгиптян хоч греблю гати. Про них сьогодні і поговоримо.
Цікаві факти про єгипетські мумії
• Стародавні єгиптяни вірили, що фізичне тіло має приєднатися до душі в потойбіччі, тому слід зберегти його якнайкраще. Але залишати внутрішні органи було не можна, оскільки в цьому випадку бальзамування не було б ефективним (на те, щоб зрозуміти це, у єгиптян пішло близько 800 років). Єдиним органом, який залишали усередині тіла, було серце. Вважалося, що серце є вмістилищем розуму та емоцій – тих якостей, які знадобляться покійнику на тому світі.
• Багато хто думає, що муміфікували лише фараонів. Але це не так. Насправді, таку послугу могла замовити для себе або когось із близьких будь-яка людина, яка мала достатньо коштів. Але таких було не так уже й багато – задоволення було не з дешевих. Тіла людей особливим чином висушували, витягували органи, обробляли спеціальними маслами та загортали у лляні пов’язки. Весь процес тривав до 70 днів. А всі причетні, від хірургів до писарів, отримували дуже солідні гонорари.
• Висушені тіла, що лежать у саркофагах, видовище не з приємних, а вид мумій з відкритим ротом – ще гірше. А таких знаходили чимало. Справа в тому, що стародавні єгиптяни вірили: якщо забальзамувати небіжчика з відкритим ротом, то в потойбічному світі йому буде легше дихати. Можливо, саме цей звичай став передвісником кіношних мумій, що ожили.
• Не всім муміям надавалась одна й та сама поза. Наприклад, поза зі схрещеними на грудях руками, добре знайома нам з фільмів, належала виключно особам царської крові і лише чоловікам. Всіх інших ховали з витягнутими вздовж тіла руками або руки клали на живіт.
• У Вікторіанську епоху популярною розвагою на вечірках було розгортання мумій. Хазяїн купував мумію, і гості по черзі знімали по бинту, охкаючи від жаху. Звичайно, публічні розтини проводили і археологи з лікарями. Щоправда, їм мумії діставалися безкоштовно.
• Після розтину та проведених досліджень тіла виявлялися непотрібними. Спочатку їх викидали, але згодом стали продавати за символічною ціною виробникам фарби. Як не дивно це звучить, але подрібнені останки стародавніх тіл давали колоритний коричневий відтінок, а тому були дуже популярними у художників. Фарбу з мумій виготовляли аж до 1960-х років. Причина припинення виготовлення такого барвника виявилася занадто тривіальною – у виробника закінчилися мумії.
• У XVII-XVIII століттях європейські ескулапи використовували останки мумій як ліки майже від усіх хвороб. Особливо цінувався порошок, зроблений із черепа. Ним лікували все, починаючи від нежиті і закінчуючи нападами епілепсії. А англійський король Карл II навіть вірив, що пилюка мумії містить секрет величі. У нього зберігалося кілька екземплярів – з них він збирав пил, що обсипався, і втирав його в шкіру. Ось так.
Коментування закрито.