Правда і міфи про бультер’єрів – найдемонізованіших собак у світі

Якщо запитати випадкову людину, з чим у неї асоціюється бультер’єр, то відповідь буде цілком передбачуваною. Кровожерливий монстр, акула, щур – загалом нічого особливо втішного ви не почуєте.

Але чи справді ці собаки такі жахливі, як про них говорять? Може їх просто оббрехали через специфічну зовнішність? Давайте розберемося, і може нам вдасться відновити добре ім’я цієї породи.

Багато пород собак можуть похвалитися багатовіковою історією. Такс, догів і хортів можна побачити на картинах майстрів пізнього Середньовіччя, а гончаків взагалі на гравюрах і гобеленах X-XII століть. А ось бультер’єр є відносно молодою породою, що з’явилася лише в XIX столітті.

Цуценята бультер’єра.

Ці собаки вийшли завдяки схрещуванню бульдогів та тер’єрів. При цьому батьківщина їх зовсім не Англія, як багато хто вважає, а Ірландія. Взагалі бультер’єр – це втілення мрії ірландського селекціонера Джеймса Гінкса (James Hinks). Він поставив за мету створити ідеальну бійцівську породу, яка б гриміла на весь світ. І в нього це вийшло!

Поява нової породи відразу спричинила і появу перших про неї страшилок. Саме так – не злюбили бультер’єрів практично одразу після їхнього «виходу у світ». Це легко пояснити. З Ірландії собаки потрапили спочатку до Великої Британії. Не секрет, що англійці та ірландці не дуже люблять один одного. Ось жителі «Туманного Альбіону» і почали писати про собак із «Смарагдового острова» різні гидоти.

Вигадки і правда про «собака-вбивцю»

Найдивніша небилиця свідчить, що бультер’єри мають два ряди зубів. Це не так – зуби у них такі, як у всіх собак, і їх 42, як у чихуахуа, мастифа і взагалі будь-якого собаки, незалежно від породи та розмірів.

Але набагато більше відомий легендарний укус цих псів. Дехто цілком серйозно стверджує, що хватка у цієї породи найміцніша. Це міф – давно встановлено, що сила стиснення щелеп у бультер’єрів та лабрадорів приблизно однакова.

А ось знаменита «мертва хватка» цих собак зовсім не вигадка. Бультер’єри мають неймовірний терпець і можуть тримати здобич годинами. Це відповідальні, цілеспрямовані і відважні собаки, з яких при правильному вихованні виходять чудові охоронці. Але це лише один бік цієї породи.

Бультер’єр з дитиною.

Дивно, але бультер’єри – це чудові сімейні собаки. Якщо вихованцем займатися з раннього віку, з нього виросте прекрасний компаньйон, який любить дітей. Більшість власників цих собак вважають їх ідеальними друзями і дуже зручними сусідами по квартирі.

Бультер’єри не люблять марно гавкати і рідко створюють своїм господарям проблеми у побуті. Але, щоб виховати такого собаку, потрібно чимало терпіння, твердості та любові.

На жаль, як і будь-яка інша порода, виведена селекціонерами, бультер’єри мають свої проблеми. Особливості статури цих собак роблять їх схильними до захворювань нирок та серця. А ще у них нерідко зустрічаються проблеми зі слухом та прикусом.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!