У наші дні слово «ідіот» має лише два трактування. Це або людина, яка страждає на недоумство, або невіглас, тупиця. Але так було не завжди. Стародавні греки вкладали у цей термін зовсім інше значення. Він не мав відношення ні до медичного діагнозу, ні до дурості, а означав лише позицію людини по відношенню до суспільства.
Кого ж називали «ідіотами» у давнину і як це слово втратило свій первісний зміст?
У Стародавній Греції існувало таке поняття як «ідіотес» (idiōtēs). Означало воно буквально «приватна особа», «відокремлена людина». Простіше кажучи, ідіот – це персона, яка живе окремо і не бере участі ні в суспільному, ні в політичному житті.
Перша в історії демократія дала грекам можливість висловлювати свою думку на агорі, брати участь у виборах і відкрито виступати «за» чи «проти» тих чи інших політиків і громадських явищ. Але такі права цінували далеко не всі громадяни. Були й ті, хто ігнорував збори, не голосував і взагалі самоусувався від участі в будь-яких суспільно-політичних процесах.
Ті, хто мали активну громадянську позицію, називалися політесом. А тих, кого не цікавила політика, називали «ідіотес». Ні, це не було аморально чи погано. Просто таке ставлення до життя не схвалювали.
До речі, серед стародавніх ідіотів були шановні особи. Наприклад, філософ Діоген, який за переказом жив у бочці, належав саме до цієї несвідомої категорії громадян.
Пізніше словом «ідіот» називали обмежених, неосвічених людей. Через століття це слово почали використовувати в Римі. Коли на когось говорили idiota, то це було рівносильно тавру «неук», «балбес».
У Європі, де в Середньовіччі завдяки католицькій церкві активно використовували латину, цей термін іноді застосовували. А ось на Русі його не знали аж до XIX століття.
Що далі – то гірше
Популярність щодо нього прийшла завдяки роману Ф.М. Достоєвського «Ідіот». Князя Мишкіна називали в суспільстві ідіотом, хоча він був набагато кращий за багатьох. Просто не вписувався у загальноприйняті стандарти.
Філологи зазначають, що слово «ідіот» на Русі вперше почали використовувати не раніше 1803 року. При цьому прийшло воно не з грецької мови і навіть не з латини, а з французької. Це була та сама епоха, коли багато місцевих дворян краще говорили французькою, ніж рідною мовою.
У словнику В.І. Даля «ідіот» тлумачився так: «нерозумний, безглуздий від народження, тупий, убогий, юродивий». У тому ж XIX столітті термін почали використовувати у психіатрії. Ідіоти – хворі з глибоким ступенем розумової відсталості, з відсутністю мислення та мови.
У наші дні багато психіатрів виступають за відміну цього терміну. На їхню думку, він виходить далеко за рамки медицини та носить негативний соціальний відтінок. Замість нього рекомендують використовувати довге, але найточніше визначення: «глибока розумова відсталість».
Вам також може сподобатися:
Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!
КАЛЕНДАР
КАТЕГОРІЇ
- Архітектура (22)
- Звірі і птахи (144)
- Їжа і напої (87)
- Космос (24)
- Люди (90)
- Планета (173)
- Різне (224)
- Рослини (106)
- Спорт та ігри (52)
ОСТАННІ ФАКТИ
ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ
- Бджоли – найцікавіші факти (3 731)
- Цікаві факти про борщ (3 160)
- Чи ховають страуси голову в пісок? (3 137)
- Найцікавіші факти про математику (3 047)
- Найцікавіші факти про колібрі (2 967)