Чому багаття не зможе захистити від диких звірів
З дитинства фільми та книги вчать нас, що дикі тварини панічно бояться вогню.
І що розведене в лісі багаття надійно захищає від нападу хижаків.
Важко сказати, кому вигідно поширювати цю оману.
Ще важче перерахувати всіх, кому вона коштувала життя.
Так, хижаки не відчувають особливого захоплення побачивши відкрите полум’я і взагалі яскраве світло, але наскільки розумно ховатися від них у освітленому колі біля багаття?
Багатьом туристам, що ночували біля багаття в лісі, в горах або в степу, знайоме почуття пильного погляду та відчуття, що за межею освітленої зони хтось є. Багато хто навіть бачив палаючі очі в темряві та швидкоплинні тіні. Це означає лише одне – багаття не лише не відлякує диких звірів, а й навпаки, привертає їхню увагу.
У лісах, де часто бувають люди, звірі давно вже перестали побоюватися вогнищ. Для них вогонь – це лише сигнал, що з’явилися чужинці, у яких завжди знайдеться чим поживитися. Там, де туристи, завжди є пакети та сумки з їжею, каша з тушонкою у казані та багато їстівних відходів.
При цьому зоологи стверджують, що багато звірів приходять до табору людей не через голод, а просто щоб задовольнити свою цікавість. Вони підходять досить близько, але намагаються не потрапляти на очі.
Зазвичай це дрібні копитні, наприклад, козулі. На цих тварин вогонь діє заворожливо – вони можуть стояти як укопані і годинами дивитися, як горить багаття.
Серед безпечної звірини, яка з цікавості чи в надії перекусити може відвідати людей біля багаття, куниці, козулі, соболі, росомахи, песці, лисиці.
Іноді їх пристрастю всюди пхати свій ніс користуються мисливці – вони розпалюють невелике багаття, а навколо нього розкидають консервні банки, пакети та їжу. Жителі лісу приходять поживитися їстівним і стають здобиччю стрільців, що сидять у засідці.
На багаття, розведені біля берегів озер і річок, часто припливають помилуватися бобри та ондатри. Не залишаються осторонь і птахи – частими гостями туристичних та мисливських біваків бувають сови та пугачі, щоправда, люди їх зазвичай не бачать. Всі перелічені лісові звірі не завдають людям клопоту, а, навпаки, дарують масу позитивних емоцій та вражень.
Але при ночівлі в лісі мандрівників непокоять зовсім не куниці, бобри та єноти, а небезпечні кровожерливі хижаки. Найбільше в лісах та степах побоюються вовків. Ці хижаки насправді бояться вогню і навіть велика зграя навряд чи ризикне напасти на людей, які розташувалися під захистом багаття.
Але з кожним роком у лісах стає більше вовкособів – помісі вовка із собакою. Ці звірі не менш кровожерливі, ніж вовки, часто агресивніші і сильніші, але найнебезпечніше в них те, що вони не відчувають властивого вовкам страху до людей і вогню. Від зграї таких голодних гібридів не захистить жодне багаття.
Бурим ведмедям, на рахунку яких найбільше нападів на людей, вогонь взагалі не страшний. Це не тільки дуже сильний, але й неймовірно підступний та хитрий хижак. Голодний ведмідь без вагань може підійти до багаття, збити з триноги котел із кашею або витягти з мангалу шашлик.
У крайньому випадку не гидує клишоногий і тими, хто цей шашлик готує. Від ведмедів може захистити тільки дуже велике багаття з величезних колод, полум’я якого піднімається вище людського зросту, як розводять на Масляницю.
Тому, якщо ви знаходитесь в місцях, де водяться ведмеді, запасіться на ніч хорошими дровами або пошукайте інший прогресивний спосіб захисту від хижака.
Серед потенційно небезпечних тварин, яким багаття не буде на заваді, також можна назвати диких кабанів. Зазвичай ці звірі не підходять до багаття, тому що не люблять запах диму та людини. Але якщо ви розлютили або поранили кабана, або дали йому зрозуміти, що становите небезпеку для його поросят, то вам не врятуватися від його сліпої люті навіть у центрі полум’я.
