Чому араби пишуть справа наліво?

Арабська писемність, яку ще називають «арабиця» або «в’язь», сильно відрізняється від кириличної та латинської. І це відмінність не тільки у вигляді самих букв. В арабській писемності слова не можна дробити і переносити на інший рядок. В ній немає великих літер і тому навіть імена виглядають як звичайні слова.

Друкарська машинка з арабським шрифтом у Технічному музеї Фігераса, Іспанія.

Але головною особливістю цієї мови залишається те, що араби пишуть не зліва направо, як це робимо ми, а справа наліво. Чому ж так вийшло?

Вчені досі не можуть дійти єдиної думки у питанні походження напрямку арабської писемності. Її формування відбувалося століттями і на нього впливало безліч різних чинників. В основі лежало набатейське письмо, що з’явилося на основі арамейського та фінікійського.

Найпершою ж писемністю, що має спільні риси з арабською, була протосинайська. Це письмо включало 30 знаків і було поширене на Синайському півострові ще за 1,5 тисячі років до нової ери. Від нього походять фінікійська та ханаанська писемності, що використовувалися між 1500 і 1050 роками до нової ери.

На основі фінікійської писемності з’явилися арамейська, єврейська, грецька та набатейська. Від останньої і походить сучасна арабська. У набатейскому алфавіті було 22 знаки і використовувався він з II століття до нової ери по IV століття нової ери. Потім ця мова, як і багато інших, просто перестала існувати.

Написи, зроблені за допомогою молотка і долота

Стела з арамейським написом. Пісковик, V століття до нової ери. Знайдена Чарльзом Губером в Тейма в північно-західній Аравії у 1884 році. Зараз знаходиться в Луврі у Франції.

Усі перелічені стародавні мови, крім грецької, об’єднувала одна спільна риса. Перші записи на них робилися на камені і при цьому справа наліво. Писали за допомогою молотка та долота, і процес був дуже шумним та трудомістким. Саме молоток, на думку деяких вчених, відіграв головну роль у формуванні напрямку письма. На сьогоднішній день це найправдоподібніша версія.

Більшість людей, як сьогодні, так і в давнину – це правші. Цілком очевидно, що висікати щось на камені, тримаючи молоток у правій руці, зручніше саме справа наліво. Пізніше, коли з’явилися технологічніші носії, такі як пергамент і папірус, міняти щось було вже пізно – писемність сформувалася і стала для всіх звичною.

А взагалі, написи арабською виглядають незвично і дуже привабливо. Навіть просте «ха-ха-ха» цією мовою виглядає вишукано.