Чому ми говоримо “Алло”, відповідаючи на дзвінок?
Піднімаючи слухавку телефону, перше слово, яке ми зазвичай вимовляємо, це «Алло». Однак відбувається це здебільшого автоматично, і ми рідко замислюємося, чому використовуємо саме це слово.
Воно зрозуміле майже у всьому світі, хоча вимова може дещо змінюватись. Наприклад, в англомовних країнах говорять «Hello», в Японії – «Harro», у Німеччині та Данії – «Hallo».
А ось в Туреччині, Болгарії та Румунії говорять «Alo», а в Іспанії та країнах Латинської Америки – «Hola». Але чому це слово стало таким універсальним?
Слово «Алло» з’явилося відразу після винаходу телефону. Александер Грем Белл, творець нової форми зв’язку, пропонував використовувати привітання «Ahoy», що перекладається просто як «Гей» (не в тому сенсі, як дехто міг подумати). Саме так кричали раніше моряки британського флоту під час зустрічі кораблів. Але цей варіант не прижився.
Другий варіант відповіді запропонував інший фізик і винахідник Томас Алва Едісон. У своєму листі президенту телеграфної компанії Піттсбурга від 15 серпня 1877 року він висловив упевненість, що кращого слова, ніж «Hello», для телефонного спілкування не знайти. Незабаром це привітання почали повсюдно використовувати у телефонних розмовах.
Так, саме слово «Hello», яке сьогодні знає весь світ, теж з’явилося в другій половині XIX століття. І його вигадав саме Томас Едісон. За основу вчений взяв вигук «Hullo», яким англійською раніше висловлювали здивування або привертали увагу.
Існує й інша теорія: слово «Алло» прийшло з французької мови, де «Allô» означає «Привіт». Ймовірно, його використання в нашій мові пов’язане з сильним впливом французької культури на дворян (шляхту) у Російській імперії XIX століття (куди входила й більша частина нашої України). Цікаво, що сьогодні багато хто замінює традиційне «Алло» на просте «Слухаю».
Але у світі є й такі країни, де «Алло» або «Hello» використовувати не прийнято. Наприклад, якщо ви зателефонуєте італійцю, то майже напевно почуєте у слухавці «Pronto». Це означає, що абонент слухає вас і готовий спілкуватися.
А ось у Німеччині «Hallo» говорять тільки при неофіційних дзвінках. Якщо ж дзвінок робочий, то німці частіше відповідають «Ja» («Так») і відразу після цього називають прізвище. А у Греції вам скажуть «παρακαλώ» (паракало́), що означає «будь ласка» і «прошу».
