Полярна ніч – це природне явище, яке відбувається в самих північних і південних районах Землі, коли ніч триває більше 24 годин. Спостерігається лише за полярними колами. Протилежне явище, зване полярним днем, відбувається тоді, коли Сонце стоїть над горизонтом більше 24 годин. Вважається, що полярна ніч настає, коли центр Сонця знаходиться нижче вільного горизонту.

Оскільки атмосфера заломлює сонячні промені, полярний день довший за полярну ніч, а площа, покрита полярною ніччю, трохи менша, ніж за полярного дня. Полярне коло розташоване на широті 66,5 градусів. Наприклад, у найпівнічнішому шведському місті Кіруна, що знаходиться на 67° 51′ північної широти, полярна ніч триває близько 28 днів, тоді як полярний день триває близько 50 днів. Коли в Арктиці полярний день, в Антарктиді навпаки – полярна ніч.

Будь-які інші планети або супутники, що обертаються навколо своєї осі значно частіше, ніж вони обертаються навколо зірки, мали б те саме явище, якщо, звісно, у них є достатній нахил осі.

Найцікавіші факти про полярну ніч

Полярна ніч у Норланді, Норвегія. Вдалині видно Скьерстадфьорд і містечко Фьоуске.

• У всьому світі в умовах полярної ночі і полярного дня живуть кілька мільйонів чоловік. Правда, вже доведено, що це погано позначається на стані організму, викликаючи серйозний стрес. А Мурманськ з населенням близько 300 тисяч чоловік, який знаходиться на Кольському півострові, є найбільшим містом в світі, де буває полярна ніч, яка триває там з 2 грудня по 11 січня.

• Проживання в подібних умовах пригнічує вироблення серотоніну в організму, а серотонін відомий, як «гормон щастя». Деякі вчені висловлюють припущення, що життя за полярним колом протягом десятків років може послужити причиною розвитку серйозних, а в деяких випадках і невиліковних захворювань нервової системи.

• І без того низькі температури під час полярної ночі знижуються ще більше, а рослини страждають від нестачі сонячного світла, необхідного їм для фотосинтезу. Тому деякі тварини, що мешкають в цих краях, на час довгої ночі впадають у сплячку, а рослини уповільнюють життєдіяльність до можливого мінімуму. Коли Сонце знову виходить з-за горизонту, флора і фауна знову прокидаються.

• Таке дивовижне атмосферне явище, як полярне сяйво, найчастіше можна спостерігати саме під час полярної ночі. У Північній півкулі його можна побачити скрізь за полярним колом, але найчастіше його вдається спостерігати на півночі Сибіру, а також в Норвегії.

• Навіть якщо полярна ніч триває трохи більше місяця, як, наприклад, в Мурманську, насправді Сонця в цій області не видно набагато довше. Це пов’язано з тим, що і до, і після довгої ночі приходять полярні сутінки. Рівень освітленості в сутінках залишається низьким, і Сонце з-за горизонту визирає ледь-ледь.

• День і ніч офіційно вважаються полярними, коли тривають більше доби. При цьому на широті Північного полярного кола вони коротше всього – близько 2 діб. Чим ближче до полюса, тим вони довші. При цьому на Північному полюсі полярна ніч коротша, ніж на Південному.

• Через таке атмосферне явище, як рефракція, спостерігачам і на Північному полюсі, і на Південному здається, що Сонце світить і там, і там відразу. Зрозуміло, це фізично неможливо, але через заломлення сонячних променів в атмосфері в сукупності зі взаємним розташуванням Землі і Сонця можна спостерігати це цікаве явище.

Позначка полярного кола на північ від Нарвіка, Норвегія. Рік “1940” був доданий під час Другої світової війни в період німецької окупації. Між цифрами “19” і “40”, швидше за все, була свастика, яку згодом видалили.

• Про існування довгих полярних днів і ночей здогадувалися ще вчені Стародавньої Греції. На широті Греції їх не буває, і давньогрецькі мандрівники ніколи не забиралися в ті краї, де вони бувають, але це не завадило вченим мужам достовірно передбачити їх існування ще приблизно в V столітті до нашої ери. Перший з них був Біон з Абдери, мудрець і філософ, учень Демокріта.

• На Південному полюсі полярний день триває цілих 184 доби, з 21 вересня по 23 березня. А на північному – ще довше, 190 діб, з 19 березня по 25 вересня. Така відмінність викликана кутом нахилу осі Землі щодо площини екліптики.

• При полярному дні можна спостерігати дивовижне явище – Сонце не заходить за горизонт, і візуально здається, ніби воно ходить колами над головою, виписуючи петлі. Схоже явище міг би побачити спостерігач на поверхні планети Меркурій, оскільки кутова швидкість руху Меркурія по орбіті перевершує кутову швидкість його обертання навколо своєї осі. Втім, через свою витягнуту орбіту і сам Меркурій описує петлі на земному небі, але через його віддаленість від нас і розташування біля Сонця побачити це складно. Цей ефект неофіційно називають ефектом Ісуса Навина, біблійного персонажа, який зупинив, згідно Біблії, саме Сонце.

**На верхньому фото: Вдень під час полярної ночі, місто Тромсе, Норвегія.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!