Охотське море (рос. Охотское море) – велике і холодне прибережне море на північному заході Тихого океану, розташоване між східним узбережжям Азії від мису Лазарєва (біля протоки Невельського) до гирла річки Пенжина на північному заході, півостровом Камчатка на сході, Курильськими островами на південному сході та островами Хоккайдо на півдні та Сахалін на південному заході.

Його південні береги належать Японії, а решта Росії. Охотське море з’єднується з Тихим океаном через Курильські протоки, а протоками Невельського та Лаперуза – з Японським морем. Взимку замерзає і часто вкрите туманом.

Дно моря поступово опускається з півночі на південь, а потім стрімко знижується до глибини понад 3000 метрів на північний захід від Курилів. Припливи, відпливи та течії в морі сильні, а амплітуда припливу місцями досягає 13 метрів. Охотське море дуже важливе як риболовецький ресурс. Також в районах континентального шельфу на північ від цього моря є родовища нафти та природного газу.

Охотське море – найцікавіші факти

Бухта Нагаєва, Магадан, Росія.

• Охотське море знаходиться на північному заході Тихого океану і відокремлене від нього півостровом Камчатка, Курильськими островами і островом Хоккайдо. Це море омиває кордони тільки двох держав – Росії і Японії. Площа моря становить 1 603 000 квадратних кілометрів, а максимальна глибина досягає 3 916 метрів. Охотське море входить до числа найбільших і найглибших морів нашої планети.

• Важко перерахувати всі назви, які носило море в різні часи і у різних народів. У давнину місцеві мисливці і рибалки називали його «Лам», що в перекладі означає «вода». У 1639 році у ці місця прийшли козаки під командуванням Івана Москвітіна. Вони дісталися до річки Охота, яка отримала назву від евенського слова «охат», тобто – «річка». А саме море козаки почали називати Охотським. Пізніше почали вживати й інші назви, Камчатське і Пенжинське, але вони не прижилися, море так і залишилося Охотським.

• Першим російським містом на березі цього моря став Охотськ, його заснував у 1647 році козачий десятник Семен Шелковников у гирлі річки Охота. У той час населення Охотського острогу становили лише кілька десятків людей, на яких було покладено важливе для держави завдання – поставляти в казну «м’яку рухлядь», як називали тоді шкурки хутрових звірів.

• Загальна довжина берегової лінії Охотського моря перевищує 10 000 кілометрів. Це більше, ніж відстань від Москви до Владивостока. У море впадає безліч річок, найбільшою з яких є Амур. Ця річка щорічно приносить близько 370 мільярдів кубометрів води, це дві третини всього стоку річок, що впадають в Охотське море. Взимку майже половина Охотського моря покрита льодом.

• На заході Тауйської губи в Охотському морі розташований невеликий острів, який носить незвичайну назву – острів Непорозуміння. Площа цього острова становить близько чотирьох з половиною квадратних кілометрів. А з назвою вийшла цікава історія. У 1910 році тут працювала гідрографічна експедиція, яка чомусь не помітила острів і не нанесла його на карту. Незабаром помилка була виправлена, і цей клаптик суші отримав ось таку оригінальну назву.

Сахалінське узбережжя Охотського моря.

• Біля південно-східного берега Сахаліну знаходиться затока Терпіння, названа так у 1643 році голландцем Де Фризом. Експедиція Де Фріза була змушена тривалий час чекати, коли розсіється туман, щоб знову вийти у відкрите море. Морякам, дійсно, довелося запастися терпінням.

• Саме в Охотському морі видобувається велика частина риби, яка потім надходить на прилавки магазинів у Росії. У морі налічується більше тридцяти видів промислових риб: тріска, оселедець, навага, минтай, камбала та інші. Але головним рибним багатством Охотського моря є лососеві: кета, нерка, горбуша.

• А ще в Охотському морі водиться камчатський краб, м’ясо якого є делікатесом. Маса дорослого самця може перевищувати 7 кілограмів. Ще у тридцятих роках минулого століття вчені почали замислюватися про можливість інтродукувати (вселити) далекосхідних крабів в Баренцеве море. Здійснити цей план вдалося тільки у 1960 році. На новому місці краби швидко прижилися, і зараз в Баренцевому морі їх добувають в значних кількостях.

• Колись Охотське море було одним з центрів китобійного промислу. Але в результаті безконтрольного видобутку китів, їх чисельність катастрофічно скоротилася. 19 лютого 1986 року Міжнародна китобійна комісія ввела заборону на промисловий видобуток китів. Завдяки цьому, їх чисельність вдалося збільшити, а 19 лютого тепер відзначається як Всесвітній день захисту морських ссавців.

Порт Уторо в Шарі, префектура Хоккайдо, Японія.

• Охотське море неспокійне, тут часто вирують потужні шторми, під час яких висота хвиль може перевищувати 10 метрів. Шторм може не припинятися кілька днів. Крім того, на Курильській гряді є безліч вулканів, причому більше 30 з них діючі. Часто їх сейсмічна активність викликає цунамі. Найвищий вулкан Курильських островів – Алаїд, розташований на острові Атласова, його висота становить 2285 метрів. Останнє виверження Алаїда зафіксовано 23 серпня 1997 року.

• У 1990 році в Хабаровському краї на узбережжі Охотського моря був створений Джугджурський заповідник. Місцева флора налічує 480 видів рослин, причому 10 з них неможливо зустріти ніде, крім Джугджурського заповідника. Крім того, на території цього заповідника можна зустріти понад 200 видів тварин, багато з яких занесені до Червоної книги.

• Найбільшим островом Охотського моря є Сахалін, площа якого перевищує 76 000 квадратних кілометрів. Тривалий час вважалося, що Сахалін є півостровом. Тільки на початку XIX століття його острівне становище довели Японські мореплавці, а остаточно всі сумніви були розвіяні експедицією під командуванням російського адмірала Г.І. Невельського в середині того ж століття.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!