Сан-Марино (італ. San Marino) або офіційно Республіка Сан-Марино (італ. Serenissima Repubblica di San Marino) – країна на Апеннінському півострові на півдні Європи. Не має виходу до моря, і є анклавом в Італії, тобто вона повністю оточена італійською територією.

Офіційною мовою є італійська, і Сан-Марино має міцні економічні та етнічно-культурні стосунки зі своїм більшим сусідом. Маленька країна розташована поблизу узбережжя Адріатичного моря, недалеко від курортного і портового міста Ріміні. Загальна площа Сан-Марино становить всього 61 квадратний кілометр, населення – близько 33 500 чоловік. Столиця країни носить таку ж назву, тобто місто Сан-Марино (близько 4100 жителів на 2020 рік), а найбільшим поселенням є Догана в муніципалітеті Серравалле.

Типовий краєвид Сан-Марино. Гірські масиви займають майже 80% території країни, на орні землі припадає 16,6% площі.

Сан-Марино претендує на те, що є найстарішою суверенною державою, а також найстарішою конституційною республікою. Незалежність Сан-Марино розпочалася із заснування монастирської громади на чолі зі святим Маринусом 3 вересня 301 року. Маринус покинув острів Раб (Адріатичне море), що належав Римській імперії, у 257 році, коли тодішній імператор Діоклетіан видав указ про відбудову міських стін Ріміні, які раніше були зруйновані лібуріанськими піратами. Конституція Сан-Марино була прийнята у 1600 році і є найстарішою конституцією, що діє дотепер.

Економіка держави базується головним чином на фінансах, промисловому виробництві, послугах та туризмі. Через невелику чисельність населення Сан-Марино є однією з найбагатших країн світу за рівнем ВВП на душу населення. Економічний статус Сан-Марино вважається досить стабільним, без державного боргу та дефіциту бюджету.

Це одна з трьох країн світу, які повністю з усіх боків оточені територією іншої країни (анклавами також є Ватикан, оточений Італією, та Королівство Лесото, оточене Південно-Африканською Республікою). Це третя найменша країна на Європейському континенті після Ватикану та Монако та п’ята найменша країна у світі.

Найцікавіші факти про Сан-Марино

• Як вже було сказано вище, Республіка Сан-Марино є однією з двох держав, повністю оточених територією Італії з усіх боків. Другою такою унікальною країною є Ватикан. При цьому Сан-Марино навіть не входить до Євросоюзу, хоча в якості офіційної валюти тут має ходіння євро.

• Хто сказав, що середземноморський клімат завжди м’який і теплий? Побувавши у Сан-Марино, можна переконатися в зворотному. Майже вся територія країни лежить на височині, і тут буває прохолодно навіть літніми ночами, хоча вдень може бути і спека. А взимку ночами температура іноді опускається нижче нуля.

• З усіх держав Європи Сан-Марино є найстарішою, вона була офіційно заснована ще у 301 році! Причому офіційно країна називається вельми помпезно – Найясніша Республіка Сан-Марино (ця назва походить із Середньовіччя). А форма правління тут взагалі унікальна – замість одного президента тут обирають двох капітан-регентів, які правлять країною спільно. Термін їх повноважень становить шість місяців.

Місто Сан-Марино – столиця країни.

• Отримати громадянство Сан-Марино теоретично можливо, але на практиці це мало кому вдається. Закон передбачає видачу паспорта іноземцям, що натуралізувалися, тільки ось для того, щоб отримати право подати відповідну заяву, треба легально прожити в Сан-Марино цілих тридцять років.

• При тому, що в Сан-Марино трохи більше 30 населених пунктів, і тут живе лише близько 33 500 чоловік, щороку цю карликову країну відвідує близько 3 000 000 туристів. Таким чином, на кожного жителя Сан-Марино щорічно припадає близько 90 іноземців, що на деякий час прибувають в країну.

• У Сан-Марино офіційно існує власний календар, згідно з яким точкою відліку є рік заснування Республіки. Так що там до сих пір XVII століття, хоча, звичайно, місцеві жителі в курсі загальноприйнятого календаря, і його вони теж використовують.

Вежа Ла Честа – одна з трьох веж Сан-Марино на горі Монте-Титано (755 метрів).

• З часів Першої світової війни Республіка Сан-Марино не брала участі у війнах. Під час Другої світової вона офіційно зберігала нейтралітет, що не завадило британській авіації одного разу піддати територію країни бомбардуванню. Бомби були скинуті помилково, оскільки через дезінформацію англійське командування визнало, що Сан-Марино окупували німецькі війська.

• Незважаючи на дуже високий рівень життя, не всім громадянам Найяснішої Республіки комфортно в їх маленькій країні. За межами самого Сан-Марино проживає близько 25% громадян цієї карликової держави.

• У Сан-Марино є і армія, і поліція. Але військовослужбовців налічується всього близько сотні чоловік, а поліція в основному займається тим, що знімає кішок з дерев і переводить бабусь через дорогу, оскільки рівень криміногенної небезпеки тут наближається до нуля.

• Офіційною мовою Сан-Марино є італійська, якою говорять всі місцеві жителі, але для більшості з них рідною є інша мова – романьольська. Вона з’явилася в результаті розвитку розмовної форми латинської мови і багато в чому схожа з італійською.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!