Цікаві факти про Джордано Бруно
Джордано Бруно (італ. Giordano Bruno, 1548-1600; при народженні Філіппо Бруно, також відомий як Бруно з Ноли або Бруно Ноланець) – італійський монах-домініканць, філософ, астроном, математик і драматург, який першим відстоював ідею нескінченності Всесвіту.
Його космологічні теорії були природним продовженням нової на той час геліоцентричної системи світу Миколая Коперника і визначали Сонце як одну з незліченних інших зірок, що вільно рухаються у просторі.
У 1600 році він був живцем спалений на вогнищі владою Римо-Католицької Церкви після того, як Свята інквізиція звинуватила його у єресі. Після смерті Бруно його ідеї стали популярними, і в XIX та XX століттях його вважали мучеником вільної думки і сучасної науки, хоча основні звинувачення проти нього були догматичними, а не науковими.
Джордано Бруно – найцікавіші факти
• Як відомо з біографії Джордано Бруно, він був спалений на багатті за звинуваченням у єресі. Однак сам він до кінця життя вважав себе переконаним християнином, і ніколи не зрікався релігії.
• Він перебував у ордені домініканців, ченців-проповідників. Орден був заснований іспанським ченцем святим Домініком, і існує і в наші дні. Нині він налічує близько 6000 осіб та 550 парафій.
• Неабияку частину свого життя Джордано Бруно провів, блукаючи Європою, він встиг пожити у Швейцарії, Англії, Німеччині та Франції. Рідну Італію йому довелося покинути, коли його вигнали з Ордену.
• Причиною погіршення відносин з Церквою послужив його потяг до читання «заборонених» праць, які вважалися єретичними, і сумніви в деяких біблійних подіях, які він не соромився висловлювати вголос.
• Джордано Бруно зустрічався з Шекспіром, знаменитим драматургом та письменником. Він намагався переконати його в істинності геліоцентричної системи світу, але не досяг успіху – Шекспір до кінця життя вірив, що Сонце обертається навколо Землі.
• Він змалку хотів пов’язати своє життя з релігією. Послушником у монастирі майбутній вчений став дуже рано, у 15 років, і незабаром постригся в ченці. У 24 роки він став католицьким священиком, а ще через 3 роки почалося його вигнання.
• Великий вчений був переконаний в існуванні магічних сил. У своїх працях він виділяв дев’ять типів магії – чарівну, природну, демонічну, окультну, пророчу, некромантичну, згубно-шкідливу, медико-алхімічну та магію мудреців.
• Багато своїх праць Джордано Бруно присвятив мнемоніці, тобто науці про пам’ять та вміння запам’ятовувати. Він навіть розробляв свої мнемонічні методи.
• У Франції Джордано Бруно отримав вчений титул магістра вільних наук, поширений у Середньовіччі. Користуючись привілеями, які давав титул, він 2 роки викладав філософію у французькій Тулузі.
• Занапастив Джордано Бруно венеціанський аристократ на ім’я Джованні Моченіго. Він запросив вченого до себе додому, щоб той навчив його мнемоніці, але незабаром стосунки між ними зіпсувалися, і Моченіго написав на Бруно донос, звинувативши його у єресі та богохульстві.
• Будучи людиною освіченою і начитаною, Бруно був добре знайомий з працями античних вчених. Він не завжди поділяв їхні ідеї та переконання, і нерідко критикував Аристотеля та деяких інших стародавніх науковців.
• Не всі свої ідеї Джордано Бруно вигадав сам. Деякі його праці були засновані на роботах античних авторів, зокрема на трактатах знаменитого Піфагора.
• Саме він вперше в історії заявив, що зірки на небі – це такі ж світила, як і наше Сонце, але дуже далекі. Саме Бруно став першою в історії людиною, яка заявила про існування інших небесних тіл у космосі за межами нашої системи.
• Вигнаний з рідного Неаполя, чернець-втікач багато де зустрічав недружній прийом, тому що ніхто не хотів зв’язуватися з тим, хто накликав на себе гнів Ватикану. Тепло його зустрів лише король Франції Генріх ІІІ.
• Джордано Бруно повернувся в Італію, коли втомився від життя у поневіряннях. І це було не найкращим рішенням – незабаром про його повернення дізналися, та він його й не приховував. В результаті його заарештували за звинуваченням у єресі та спробі створити нову релігію.
• Після арешту вчений провів у в’язниці сім років, але не погодився визнати свою неправоту. В результаті його стратили у вогні у Римі, причому до стовпа його прив’язували мокрими мотузками, щоб вони, нагріваючись, впивалися в тіло.
• Книги Джордано Бруно були заборонені Ватиканом у 1603 році. Вони залишалися в католицькому Індексі заборонених книг понад три століття – аж до 1948 року.
• Через 289 років після його страти, у 1889 році, в Римі було відкрито пам’ятник вченому на тому самому місці, де його спалили, причому церемонія відкриття пам’ятника переросла у масовий виступ проти Ватикану. До речі, Ватикан і досі не реабілітував Джордано Бруно, вважаючи дії інквізиторів виправданими.
• Основні його ідеї базувалися на ідеях Коперника, тобто на його геліоцентричній системі світу. Однак Бруно її значно поглибив і розширив.
• Створений ним мнемонічний метод запам’ятовування справді працював, але тільки на окремих людях. Сучасні вчені, які досліджували праці Джордано Бруно з мнемоніки, що збереглися до наших днів, дійшли висновку, що створена ним система працює тільки на людях з і без того видатною пам’яттю. Тому вченому і не вдавалося (або рідко вдавалося) навчити інших людей запам’ятовуванню за своїм методом.
