Цікаві факти про сливу
Слива (лат. Prunus) – рід дерев і кущів підродини сливових (Prunoideae), до якого входять сливи, вишні, черешні, персики, абрикоси, мигдаль тощо. Існує близько 430 видів, поширених у північних помірних регіонах світу. Багато з них вирощують як фрукти або для декору. Латинська назва роду походить від грецького proumnon, що в перекладі означає «сливове дерево».
Домашня слива, також відома як европейська слива або звичайна (Prunus domestica), є видом сливи з родини розових (Rosaceae) підродини мигдалевих (Amygdaloideae).
У висоту слива виростає від 3 до 8 метрів. Цвіте весною білими квітками, які з’являються ще до самого листя. Плоди дозрівають в кінці літа або на початку осені (серпень – вересень). Медоносна рослина.
Плоди м’ясисті, різного кольору: зелені, жовті, червоні, темно-сині або фіолетові із сизим нальотом, довгастої або кулястої форми, вкриті тонкою оболонкою і містять кісточку, зазвичай гірку. Їх вживають як у свіжому, так і в сушеному виді, а також у переробленому – варення, мармелад, наливки.
Плоди високо цінуються, тому що багаті органічними кислотами, пектинами, дубильними речовинами, мінеральними солями і вітамінами, а крім смакових якостей мають ще й лікувальну дію – стимулюють серцеву діяльність і травлення, сприяють виведенню токсичних речовин і холестерину з організму. З ферментованих плодів сливи виготовляють бренді.
Найцікавіші факти про сливу
• Дикий предок сливи у природі відсутній. Точніше, його взагалі не існує – це дерево вивели люди близько двох тисячоліть тому, схрестивши аличу та терен. З того часу селекціонери створили безліч нових сортів, які у промислових масштабах вирощуються в багатьох країнах світу. Всього зараз визнано близько 250 різних сортів.
• У невеликих приватних господарствах сливових дерев більше, ніж на промислових сільськогосподарських територіях. Вирощувати ці фрукти складно, бо вони бояться холодів, а великі теплиці будувати і утримувати дорого.
• Листя сливових дерев широко використовуються у традиційній народній медицині. Але плоди сливи корисні власними силами – в них міститься безліч вітамінів, магній, кальцій, фосфор і калій. Регулярне їх вживання допомагає організму позбутися надлишків холестерину.
• Сливові дерева користуються популярністю у бджолярів, тому що вони є відмінними медоносами. З одного дерева бджоли можуть зібрати достатньо пилку та нектару, щоб переробити їх у 8 – 10 кілограмів меду. Але ці дерева не можна висаджувати поряд з картоплею, оскільки останній часто вражається грибком, майже нешкідливим для неї, але смертельно небезпечним для сливи.
• Слива російська (Prunus × rossica) є наслідком схрещування китайського сорту з аличею. Вона була виведена цілеспрямовано, оскільки після того, як перші дерева китайської сливи потрапили до Російської імперії (до складу якої входила і наша Україна) в XIX столітті, виявилося, що вони не переносять морозів. Селекціонери взялися до роботи і в середині XX століття вивели новий сорт, дерева якого можуть витримувати морози до -40 °C.
• Сливове насіння використовується як сировина в медичній галузі. Воно багате на олію, яка має одну цікаву властивість – вона ніколи не висихає. Точніше, висихає, звісно, але настільки повільно, що цим можна знехтувати.
• Сливи входять до числа часто схрещуваних дерев поряд з персиками, апельсинами і мандаринами. Деякі з гібридів виходять дуже вдалими, наприклад, плумкот – суміш сливи з абрикосом. В деяких країнах його активно вирощують.
• В країнах Балканського півострова надзвичайно багато сливових дерев, навіть більше, ніж у Китаї. Це пов’язано зі старою місцевою традицією, згідно з якою людина, що вчинила якийсь гріх, мала посадити біля дороги сливове дерево, щоб спокутувати провину.
• Термін життя сливи може досягати 30-ти і навіть більше років. Але плодоносити дерево буде, в кращому разі, половину цього терміну, якщо не менше. Причому чим клімат тепліший, тим довше воно приноситиме плоди.
• В Китаї пелюстки квітки сливи є символом удачі та благополуччя, а самі плоди асоціюються у мешканців цієї східної країни, як не дивно, із зимою.
***На верхньому фото: Слива домашня (лат. Prunus domestica).
Коментування закрито.