Стриптиз – еротичний танець, під час якого танцівниця, як правило, під музичний супровід, поступово роздягається, частково або повністю. Мається на увазі публічне роздягання, тобто виступ перед публікою, найчастіше в нічних клубах і стриптиз-клубах, призначених для цієї мети.

Особа, що виконує стриптиз, більш відома як «стриптизерка» (стриптизер) або екзотична танцівниця.

Отже, стриптиз – це один з найпристрасніших і збуджуючих уяву танців, який так подобається чоловікам. Але багато хто все ж таки ставиться до нього, як до чогось вульгарного та непристойного, і нерідко ставить знак рівності між танцівницями та повіями. Ми вирішили розвіяти стереотипи про стриптиз і зібрали найбільш цікаві факти з життя робітниць нічних клубів. Упевнені, що деякі з них вас сильно здивують.

Найцікавіші факти про стриптиз

Стриптиз-клуб у місті Окленд в Новій Зеландії.

• За статистикою, більше половини всіх танцівниць, особливо в Америці та Європі, поєднують стриптиз зі своєю основною роботою. Крім того, ці дівчата паралельно навчаються в університетах, і саме так заробляють собі на освіту.

• У Британії кожна четверта танцівниця або закінчила вищий навчальний заклад, або продовжує навчатися.

• Жителі США, як ніхто інший, люблять цей вид танцю. Саме тому стрип-клуби американці відвідують навіть частіше, ніж театри, музеї та кінотеатри.

• Для багатьох танцівниць стриптиз є чимось більшим, ніж джерело додаткового доходу. Це своєрідне хоббі. Провівши пару вечорів перед натовпом глядачів, дівчата отримують великий заряд адреналіну. А у звичайному житті стриптизерка цілком може виявитися шкільною вчителькою чи бухгалтером на підприємстві.

• Німецький вчений Карен Везербі протягом кількох років спостерігав за двома групами чоловіків. Представники першої групи регулярно відвідували стриптиз-бари, інші, навпаки, ніколи в них не були. Дослідження показали, що чоловіки, які любили іноді забрести на вогник у пікантний клуб, мали набагато менше проблем зі здоров’ям.

• Статистика показує, що одна з п’яти танцівниць не обмежується лише виступами на сцені і пізніше продовжує спілкування з клієнтом у більш інтимній обстановці. Що стосується чоловіків, які працюють у цій сфері, то тут показники набагато вищі – кожен третій із чотирьох хлопців-стриптизерів не проти заробити додаткові гроші, провівши вечір з клієнткою.

• Стріпи – зручне взуття. Але дивлячись на величезні підбори, дивуєшся, як взагалі дівчатам вдається в них пересуватися. Проте самі танцівниці стверджують, що це дуже легко. А все завдяки зручному скосу платформи. Чим вона вища, тим граціозніше виходять рухи при танці, діляться досвідом працівниці цієї сфери.

• Танець на пілоні з’явився в нічних клубах у XX столітті і дуже швидко припав до смаку завсідникам цих закладів. До цього пілон використовувався циркачами і був інструментом для підтримки форми. Всупереч поширеній думці, танець на пілоні вимагає великих зусиль та хорошої фізичної підготовки. Зараз за його допомогою виконують не лише стриптиз, а й pole dance. У цьому напрямі мистецтва дівчата та хлопці не роздягаються, а просто демонструють на пілоні різноманітні танцювальні елементи.

• У 1889 році підприємці Жозеф Оллер і Шарль Зідлер на свій страх і ризик купили стару, напівзруйновану танцювальну залу «Біла королева», яка, до того ж, розташовувалась у неблагополучному паризькому районі Пігаль. Менше ніж за рік чоловіки повністю відреставрували приміщення і перетворили його на нині відоме в усьому світі кабаре «Мулен Руж». Саме у цьому закладі зародилася сучасна форма танцю канкан, а згодом і сам стриптиз.

Постер до фільму “Стриптиз” з Демі Мур в головній ролі.

• Що стосується найбільшого стрип-клубу в світі, то ним є не менш відомий «Сапфір», який знаходиться у американському Лас-Вегасі. Кількість танцівниць, що працюють у цьому закладі, перевищує 400 осіб.

• Мало хто знає, але 9 лютого стриптизерки всього світу відзначають своє професійне свято. Початок йому поклала в далекому 1893 році танцівниця «Мулен Руж» на ім’я Мона. Під час вистави дівчина зняла з себе одяг, чим викликала обурення у більшості присутніх глядачів. За непристойну поведінку їй виписали штраф у розмірі 100 франків, що на той час вважалося досить великою сумою.

• Середній вік стриптизерок становить 24 роки, хоча в клубах можна зустріти і танцівниць, яким далеко за 30. Головне для роботи у цій сфері зовсім не цифри у паспорті, а зовнішність, харизма та пластика співробітниці. Або співробітника, адже чоловіки теж бувають стриптизерами, хоч і набагато рідше. За статистикою, дев’ять із десяти працівників стрип-клубу – це дівчата.

• Працівники стрип-клубів рідко скаржаться на відсутність грошей. Деякі танцівниці можуть заробляти до 100 000 євро на рік.

• Однак найдорожчим вважається танець, виконаний Демі Мур у фільмі «Стриптиз» 1996 року, за який актриса отримала гонорар у розмірі 12 мільйонів доларів. Варто зазначити, що сама картина не викликала захоплення у глядачів – одразу після прем’єри вона отримала шість «Золотих малин», а у 2000 році ще одну «малину» в категорії «Найгірший фільм десятиліття».

• Багато хто думає, що стриптиз і шлюб – це не сумісні речі, і вони мають рацію. Який чоловік погодиться терпіти сотні хтивих поглядів на оголеному тілі своєї дружини? За статистикою, лише одна з 10 танцівниць перебуває в офіційних відносинах. Не рідко трапляється, коли жінки приховували від партнерів місце своєї роботи, проте, як відомо, все таємне рано чи пізно стає явним.

• Найбільше стрип-клубів у Голландії. В одному тільки Амстердамі можна знайти понад 200 таких закладів. Найцікавіше, що там є місця абсолютно «на будь-який смак»: у деяких виступають лише повні жінки, в інших – тільки карлики, у третіх – жінки у віці… Можливо, саме така орієнтація на цільового споживача допомагає стрип-клубам справлятися з конкуренцією.

• А ось у Німеччині великою популярністю користуються заклади з так званим «анти-стриптизом». Там жінки не роздягаються, а навпаки – одягаються. І все це супроводжується ненав’язливими рухами під музику.

• А, наприклад, в Ісландії, починаючи з 2010 року, стриптиз взагалі вважається незаконним. Тому шанувальникам еротичного танцю, які вирішили відвідати цю північну країну, буде дуже складно знайти собі розвагу на вечір.

Мата Харі, 1 січня 1906 року. Найвідомішим етапом її сценічного виступу було поступове скидання одягу.

• Не дивно, що робітниці цієї сфери приділяють велику увагу своїй зовнішності, адже саме вона є їх ключем до багатства. У США навіть влада зрозуміла, наскільки для танцівниць є важливим зовнішній вигляд, тому позбавила їх необхідності платити прибутковий податок за операцію зі збільшення грудей. Це необхідність та робочі витрати, впевнені американці. Якоюсь мірою так воно і є.

• У Китаї існує дуже дивна традиція – запрошувати на похорони стриптизерок. Робиться це для залучення відвідувачів. Китайці вірять, що чим більше людей будуть присутні на похороні, тим вдалішою буде доля покійника у потойбічному світі. Виникла ця традиція дуже давно серед місцевих гангстерів, але незабаром була підхоплена простим населенням. Офіційно похоронний стриптиз заборонили у 1980-х, однак, незважаючи на це, подібна практика досі має великий попит.

• Напевно мало хто знає, що з 2007 року в Україні щорічно проходять чемпіонати з жіночого та чоловічого стриптизу.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!