Галки – найцікавіші факти

Галки відносяться до птахів роду крук сімейства воронових, причому є одними з найдрібніших пернатих в даному сімействі. Маса дорослої галки рідко перевищує 250 грамів.

Зустріти галок можна практично на всій території Європи, за винятком півночі Скандинавії. Крім Європи, ці птахи водяться також на території Сирії, Іраку, Ірану та Афганістану. Іноді їх можна побачити в Сибіру, Індії та на Аравійському півострові. Найчастіше галки воліють селитися в населених пунктах, ніж в дикій природі.

Цікаві факти про галок

• Українська назва цього птаха походить від давньослов’янського слова «галл», що означає «чорний». У Чехії галку називають «кафка», в Польщі – «кавка», в Португалії – «гралха», а у Фінляндії – «наакка». А латинська назва – «monedula», тобто – «монета». В одній з поем давньоримського поета Овідія йдеться про принцесу Арну Сіфн, яка зрадила свою країну за гроші правителю Криту Міносу, за що була перетворена на птаха.

Галка в польоті.

• Далеко не всі галки є перелітними птахами. У теплі країни відправляються зимувати ті птахи, які мешкають в північних областях. Батьківщину вони залишають з настанням холодів, а навесні повертаються назад. Птахи, що мешкають в Західній Європі і на Кавказі, вважають за краще вести осілий спосіб життя.

• При бажанні галку можна навчити повторювати за людиною деякі слова. З нею потрібно регулярно займатися, повторюючи одні й ті ж фрази. Але це можливо лише в тому випадку, якщо птах потрапив до людини ще пташеням. Приручити дорослу особину практично неможливо. Також вважається, що у галок відмінна пам’ять – людину, яка заподіяла шкоду, галка може впізнати навіть через тривалий час. У неволі ці птахи можуть жити до 15 років, в той час як в природних умовах тривалість життя майже в два рази менше.

• У дикій природі галки є запасливими птахами. Якщо трапляється дуже багато їжі, то вони ховають частину здобичі на «чорний день», використовуючи в якості комор затишні місця. Занадто тверду їжу галки замочують у воді і терпляче чекають, коли вона стане м’якше.

• Як і інші птахи з сімейства воронових галки всеїдні. Вони можуть поїдати як рослинну їжу, так і тваринну – комах, черв’яків, равликів і навіть дрібних гризунів. Галки люблять також копатися в харчових відходах, тому міські звалища і сміттєві контейнери є для них відмінною можливістю поповнити раціон. Галки часто завдають шкоди садівникам і городникам, пошкоджуючи плоди і посіви. Але, в той же час, допомагають боротися зі шкідливими комахами і гризунами.

• У Середньовіччі галок, як і інших птахів з сімейства воронових, часто вважали винуватцями голоду. В Англії неодноразово видавалися королівські укази про те, що ці птахи є шкідливими для сільського господарства і підлягають знищенню.

• Галки створюють пари на тривалий термін. Якщо пташина сім’я не розпалася в перші місяці, то самець і самка залишаються разом до кінця життя. Як правило, кладка складається з 4 – 6 яєць. Пташенята з’являються на світ приблизно через три тижні. За потомством доглядають обоє батьків. У місячному віці молодняк покидає батьківські гнізда.

• Птахи, що мешкають в різних регіонах, мають незначні відмінності. Наприклад, у галок Центральної Азії крила більше за розміром, ніж у їх європейських родичів. А ті, в свою чергу, мають більш темне забарвлення. Багато людей часто плутають галок з воронами або граками, хоча відрізнити їх не дуже складно. Галки набагато менше за розміром, мають чорне оперення, лише на шиї темно-сіре пір’я. Очі у галок набагато світліше, ніж у ворон і граків.

Галки у Буші-парку, лондонський квартал Річмонд-апон-Темза, Англія.

• Точну кількість галок на нашій планеті не можуть назвати навіть орнітологи. Наводяться найрізноманітніші цифри – від 20 до 90 мільйонів особин. Велика частина птахів мешкає в Європі. Цей птах згадується ще в «Слові о полку Ігоревім» – літературному творі Русі, написаному ще в XII столітті.

• Галченя Хапайка стало героєм твору письменника Едуарда Успенського «Дядя Федір, пес і кіт». Завдяки старанням кота Матроскіна він навчився вимовляти фразу «Хто там?». Цікаво, що і у самого Успенського жила ручна галка, яка любила рвати рукописи і вихоплювати палаючу сигарету.

• У 2015 році в музей підмосковного Звенигорода надійшла незвичайна колекція старих паперів – сторінки стародавніх книг, документи, уривки листів. Все це було виявлено при реставрації Успенського собору. Як виявилося, цінні експонати галки багато років збирали для своїх гнізд. Під дахом собору зберігалися справжні скарби, що представляють величезний інтерес для дослідників. У стосі паперів опинилися листки календаря за 1917 рік, довоєнні талони на хліб, фантики від цукерок кінця XIX століття, сірникові етикетки і сигаретні пачки. Все це птахи збирали на навколишніх вулицях і несли в гнізда. З їх допомогою краєзнавці зі Звенигорода змогли відновити безліч цікавих сторінок з історії свого міста.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!