Республіка Гамбія – найцікавіші факти
Гамбія (англ. Gambia), або офіційно Республіка Гамбія – країна в Західній Африці. На заході виходить до Атлантичного океану, тоді як на суші вона повністю оточена територією Сенегалу.
Країна простягається вздовж нижньої течії річки Гамбія, на честь якої і названа, приблизно на 320 кілометрів у напрямку схід-захід, а ширина з півночі на південь не перевищує 45 кілометрів. Гамбія – це найменша країна континентальної Африки.
Гамбія виникла як британський колоніальний форпост на атлантичному узбережжі Західної Африки, де переважала Франція. Після здобуття незалежності у 1965 році очікувалося зближення і навіть об’єднання країни (у 1980-х роках) з колишнім французьким Сенегалом, але запланована конфедерація під назвою Сенегамбія проіснувала лише 7 років.
Етнічно Гамбія – це спільність кількох народів, найчисленнішими з яких є мандінго, фульбе та волоф. Офіційною мовою в країні є англійська, а найбільш поширеною релігією є іслам.
Економіка Гамбії базується переважно на риболовлі, сільському господарстві та туризмі, арахіс – основний експортний продукт. ВВП країни у 2016 році становив 1715 доларів на душу населення. Третина населення живе за межею бідності.
Цікаві факти про Гамбію
• Як вже було сказано вище, з усіх країн Африки Гамбія – найменша. Якщо поглянути на мапу, можна побачити, що вона являє собою вузьку і довгу смужку, з усіх боків оточену Сенегалом. Тим не менш, Республіка Гамбія не є анклавом на відміну від, наприклад, африканської країни Лесото, оскільки у неї є вихід до Атлантичного океану.
• Офіційна мова в Гамбії – англійська, тому що до 1965 року ця країна була колонією Великої Британії. Але, як і майже скрізь на африканському континенті, офіційною мовою тут мало хто володіє. В основному – це студенти і молодь в цілому, хоча, згідно зі статистикою, близько половини гамбійців досі залишаються неписьменними.
• Велика частина місцевого населення, близько 90%, сповідує іслам. Решта – в основному християни. Один з попередніх президентів у 2015 році навіть офіційно проголосив Гамбію Ісламською республікою, але інший президент, який змінив його на посаді, у 2017 році повернув її в стан «звичайної» республіки, зберігши тим самим статус світської держави.
• На відміну від багатьох інших держав Африки, Гамбії пощастило з кліматом. Тут багато річок, лісів і озер, причому найбільша річка, яка також називається Гамбією, разом з притоками займає близько 9% всієї території цієї держави, а під час паводків – у 2 рази більше. На території країни зустрічається близько 1000 видів рослин, і природа тут досі прекрасна, незважаючи на те, що під парки і заповідники уряд виділив лише 3,6% території. Ну що ж, гамбійську владу можна зрозуміти – країна дуже компактна, а населення в ній проживає чимало – близько 1,9 мільйона чоловік.
• Близько половини населення Гамбії не відноситься до «економічно активного». Це люди, які або не можуть знайти джерело засобів до існування (наприклад, в силу віку – діти або громадяни дуже похилого віку), або просто не хочуть. При цьому три чверті гамбійців працює у сільськогосподарській сфері. Це не приносить великого доходу ні їм, ні країні, основу економіки якої становить вирощування арахісу.
• Мандрівникам, які збираються у Гамбію, слід знати про деякі транспортні проблеми цієї країни. Через однойменну річку тут не перекинуто жодного моста, так що залишаються лише пороми і човни, часто небезпечні. Залізниці в країні теж немає, а на автомобільних трасах і вулицях рух вкрай хаотичний. У всій Гамбії взагалі є лише один світлофор, і він тут виконує функцію забавної дивини, тому що ніхто не знає, навіщо він потрібен, і навіщо його взагалі встановили.
• У більшості країн світу найбільшим містом є столиця, але тільки не тут. У столиці, Банжулі, живе лише близько 35 000 чоловік, приблизно 1,5% від загального населення Гамбії. А в найбільшому гамбійському місті під назвою Серекунда народу проживає майже в 10 разів більше! Серекунда розрослася, тому що це місто колись утворилося з 9 окремих сіл, які, розширюючись, поступово зрослися воєдино. Втім, і Серекунда, і столиця, і деякі інші населені пункти вже фактично злилися в одну велику агломерацію під назвою «Великий Банжул».
• Незважаючи на те, що африканський континент багатий корисними копалинами, до Гамбії це не відноситься. Єдиний більш-менш цінний мінерал, який тут виявили – кварцовий пісок, з якого отримують, власне, кварц, необхідний для виробництва скла. Сумарні його запаси оцінюються в трохи менше, ніж 1 мільйон тонн.
• Оскільки ця невелика країна володіє чи не найбільш родючими грунтами у всій Африці, її культура нерозривно пов’язана саме з сільським господарством. Навіть на гербі Республіки Гамбія зображені леви з сокирою і мотикою, а на даласі, гамбійських грошах, красуються різні птахи, що мешкають тут.
• Свобода преси у Гамбії практично відсутня. Єдиний телеканал в країні контролюється урядом. Журналістам і приватним ЗМІ загрожує кримінальне переслідування за «антиурядову агітацію», тобто за все, що не сподобається владі. Втім, тут досі телевізорів менше, ніж людей, в десятки разів, а Інтернетом користується лише кілька відсотків населення.
