Хто такі буржуї?
Спочатку, ще в епоху феодалізму, буржуями називали мешканців міст (від німецького «Burg» – місто-фортеця), протиставляючи їх набагато більшому за чисельністю сільському населенню. Приблизно до XI століття особливої різниці між городянином і селянином не було, обидва вони перебували під владою сеньйора.
Однак з XI століття починається поступове звільнення міських громад, багато міст здобувають незалежність, і в їхньому керівництві вже беруть участь не знатні синьйори, а найбагатші та найбільш шановані городяни – купці та голови гільдій.
У складі буржуазії середньовічних держав є і багаті майстри, і бідні підмайстри та робітники цехів, і лихварі, і часто фінансово залежні від них купці. Ці люди були прошарком між елітою суспільства – дворянством, та робітничим класом. Привілейоване становище городян викликало у XVIII столітті часті скарги селян на зневажливу зверхність жителів міст, породжувало недовіру до них із боку сільського населення.
Згодом найуспішніші буржуї прийшли до влади завдяки грошам. Благородство походження у ХІХ столітті замінюється володінням власністю – так з’явилися перші капіталісти. І нелюбов робітничого класу з часом перекинулася на багатих людей, які експлуатують робітничий клас. Внаслідок чого революціонери, всіх, у кого водилися гроші, стали називати буржуями.
Цікаво, що у пострадянських країнах слово «буржуйський» у просторіччі використовується для позначення чогось іноземного, часто західноєвропейського чи американського, а слово «буржуй» іноді вживається у сенсі жителя Сполучених Штатів, Європи чи іншої капіталістичної країни (поза межами колишнього СРСР).
