Найцікавіші факти про Узбекистан

Узбекистан (узб. O’zbekiston) або офіційно Республіка Узбекистан (O’zbekiston Respublikasi) – держава в Центральній Азії. Межує з Казахстаном на заході та півночі, Киргизією і Таджикистаном на сході та Афганістаном і Туркменістаном на півдні. Республіка Узбекистан є правонаступницею Узбецької РСР.

Протягом історії Узбекистан був частиною кількох імперій, включаючи Персію, державу Саманідів та імперію Тимуридів. Регіон був завойований та заселений узбеками на початку XVI століття. У XIX столітті територія була приєднана до Російської імперії, а в 1924 році вона стала невід’ємною частиною СРСР. Країна отримала незалежність 31 серпня 1991 року.

Економіка Узбекистану робить ставку на виробництво товарів, зокрема бавовни, та видобуток золота, урану і природного газу. Хоча країна переживає переходні процеси, Узбекистан все ще має контрольовану економіку, що часто є причиною неінвестування іноземного капіталу в країну.

Пустеля Кизилкум в Узбекистані.

Узбекистан має вихід до Аральського моря, але є однією з двох країн світу (поряд з Ліхтенштейном), яким для доступу до Світового океану необхідне перетинання територій двох країн: усі сусідні держави також не мають доступу до Світового океану.

Ця дивовижна країна немов зійшла зі сторінок східних казок: безкраї пустелі і захмарні гори, стародавні міста і фортеці, мозаїчні фасади і блакитні куполи мечетей і медресе, смачна їжа, гостинні люди – все це Узбекистан.

Цікаві факти про Узбекистан

• В Узбекистані 300 днів на рік світить Сонце, а влітку стовпчик термометра піднімається вище +40 °C. Тому приїжджати сюди краще навесні, коли цвітуть персики і мигдаль, або на початку осені, коли дозрівають знамениті мірзачульські дині.

• П’яту частину території країни займають гори. Всього у 100 кілометрах від Ташкента небо підпирають засніжені вершини Західного Тянь-Шаню, а найвища точка – пік Гіссарського хребта Хазрет-Султан, що підноситься над землею на 4643 метра біля кордону з Таджикистаном.

• Найпопулярніші туристичні об’єкти Узбекистану – міста Великого Шовкового шляху: Самарканд, Бухара і Хіва. 2750-річний Самарканд є ровесником Риму і одним з найдавніших міст світу. Столиці Узбекистану теж більше 2 тисяч років: Ташкент був заснований ще за часів зороастризму.

• Після завоювання Ташкента військами Російської імперії місто забудовували за планами військових топографів, взявши за основу спочатку проспекти і лінії Василівського острова, а потім Московське радіальне планування. Тому, на відміну від інших азіатських столиць, тут багато широких прямих вулиць і 2,6-мільйонний мегаполіс не стоїть в пробках.

Долина річки Пскем, Ташкентська область, Узбекистан.

• Ташкентський метрополітен – перший в Середній Азії і один з найкрасивіших у світі: станції облицьовані мармуром або гранітом, прикрашені кольоровою мозаїкою і витонченими світильниками. Завдяки продуманій системі вентиляції в метро прохолодно навіть в сильну спеку.

• В Узбекистані знаходиться одне з найбільших родовищ золота на планеті – рудник Мурунтау в пустелі Кизилкум. А білим золотом тут називають бавовну: країна входить до п’ятірки світових виробників волокна і експортує 75% своєї сировини.

• Вершина узбецької кулінарії – плов, включений до Списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. В Узбекистані існують сотні рецептів цієї культової страви, в Ташкенті працює Середньоазіатський центр плову, а в супермаркетах продається консервований плов, який цілком можна відвезти з собою в якості сувеніра.

Місто Ташкент – столиця Республіки Узбекистан.

• У 2017 році авіакомпанія «Узбекистон хаво йулларі» посіла перше місце серед авіаперевізників СНД в номінації «Краще бортове харчування». Навіть в економ-класі пасажирам пропонують плов, манти, самсу і червоне вино.

• Неймовірно солодкі і ароматні мірзачульські дині вважаються найсмачнішими в світі: вони ростуть без рясного поливу під щедрим узбецьким сонцем. З тієї ж причини всі фрукти з Узбекистану багаті природними цукрами.

• Одне з головних узбецьких свят – Навруз, що символізує оновлення. Його відзначають в день весняного рівнодення з незапам’ятних часів, а протягом 40 днів після нього жінки готують «сумаляк» – святкове блюдо з пророщених зерен пшениці.

• Жителі Узбекистану дуже гостинні – навіть малознайому людину вони готові запросити в будинок і напоїти чаєм, тому на столі завжди є горішки і східні солодощі. Дорогому гостю наливають тільки половину піали чаю, щоб він якомога частіше звертався за добавкою і не поспішав йти.

Фестиваль спецій і шовку. Бухара, Узбекистан.

• Узбеки – природжені дипломати. Вони всіляко уникають конфліктів, не люблять відмовляти безпосередньо і практично на будь-яке прохання відповідають згодою – «хоп майлі». При цьому, якщо вирішити питання неможливо, вони будуть пропонувати навіть найбезглуздіші варіанти – аби ніхто не пішов скривдженим.

• Узбеки звикли жити у великій спільноті, а типова соціальна модель представлена в міському кварталі – махаллі, жителі якої разом відзначають свята і вирішують проблеми. У махаллях зберігся стародавній звичай взаємодопомоги – хашар, коли сусіди спільно будують і ремонтують будинки, підтримують порядок і упорядковують свій район.

• За даними ООН, Узбекистан випереджає всі держави СНД за рівнем щастя жителів: у 2020 році республіка зайняла 38 місце зі 156 у рейтингу найщасливіших країн світу.