Спорт та ігриДодано - 14.10.2022   Автор - admin

---

Водне поло (англ. Water polo) – командний водний вид спорту, що поєднує в собі елементи плавання та гандболу. Ігри можуть проходити як у природних водоймищах, так і в басейнах. Одночасно у грі беруть участь дві команди, завдання яких забити якомога більше голів у ворота суперника за час гри.

Це дуже грубий вид спорту. Дрібні порушення є звичайним явищем, тоді як серйозніші порушення караються 20-секундною дискваліфікацією гравця. Мінімальна температура води для проведення гри становить 16 °C.

Для ігор чоловічих команд відстань між лініями воріт повинна бути 30 м, ширина поля 20 м. Для ігор жіночих команд відстань між лініями воріт має бути 25 м, ширина поля 17 м. Глибина басейну не повинна бути менше 1,80 м, рекомендовано 2,00 м.

Перші правила гри у водне поло були складені журналістом і тренером з плавання Вільямом Вілсоном з Шотландії у 1877 році. Новій грі Вілсон дав назву «водний футбол». Причому вплив на нього справив не тільки футбол, а й регбі: вирішувалася силова боротьба, захоплення суперника.

Воріт у ті часи ще не було, достатньо було покласти м’яч на бортик противника. Тільки у вісімдесятих роках XIX століття гра стала схожою на сучасний варіант.

Цікаві факти про водне поло.

• Кілька років Шотландія і Англія розігрували власні чемпіонати, і лише у 1890 році відбувся перший міжнародний матч між цими збірними. Зустріч закінчилася перемогою шотландської збірної з рахунком 4:0. Поступово гра поширилася по всіх Британських островах, а потім і по Європі.

• Екіпірування ватерполістів просте: плавки і гумова шапочка. Причому шапочки воротарів повинні бути червоного кольору. У кожній команді по сім гравців: воротар і шість польових. Матч складається з чотирьох періодів по вісім хвилин чистого часу в кожному періоді. Кожній команді дається на атаку 30 секунд, якщо за цей час не було зроблено кидка по воротах, то м’яч передається супернику.

• Тримати м’яч двома руками може тільки воротар. Заборонено топити м’яч і відштовхуватися ногами від дна басейну. Вага м’яча становить від 0,4 до 0,45 кілограма, він повинен мати довжину по колу від 68 до 71 сантиметра. Зрозуміло, що він повинен бути вологонепроникним, оскільки гра проходить у воді.

• Водне поло – «старожил» Олімпійських ігор, у програму яких він був включений ще у 1900 році, спочатку в якості демонстраційного виду. Довгий час цей вид спорту був виключно чоловічим. Але наполеглива боротьба жінок за свої права призвела до того, що з 2000 року і вони отримали право виступати на Олімпіадах.

• Найтитулованішим ватерполістом у світі є угорський спортсмен Деже Дьярматі. Він виступав на п’яти Олімпіадах поспіль (1948 – 1964 роки), і жодного разу не залишав турнір без медалі. Тричі Дьярматі був чемпіоном, по одному разу отримував срібну та бронзову нагороди. Завершивши виступи, він став тренером і виграв зі збірною Угорщини Олімпійські ігри 1976 року.

• Чоловіча збірна СРСР у 1972 та 1980 роках була чемпіоном Олімпійських ігор. Імена трьох радянських спортсменів – Олександра Кабанова, Олексія Баркалова і Євгена Шаронова – внесені до списків Залу слави водного пола у Форт-Лодердейлі (США).

• Під час Олімпіади 1956 року в Мельбурні у півфінальному матчі зустрілися збірні Радянського Союзу та Угорщини. Відносини між країнами в той час були напруженими. У басейні спалахнула бійка, матч довелося припинити. Збірна Угорщини була оголошена переможцем, оскільки вела в рахунку до того моменту. А збірній СРСР довелося битися лише за бронзові нагороди. Матч СРСР – Угорщина увійшов в історію під назвою «кров у басейні». Після закінчення Олімпіади аж 40 угорських спортсменів зі 113 попросили у Австралії політичного притулку. Серед них були і кілька ватерполістів. Ервін Задор виїхав до США, де довгі роки працював тренером з плавання. Серед його вихованців був багаторазовий олімпійський чемпіон Марк Спітц. Зустріч учасників битви в басейні відбулася у 2002 році. На цей раз все пройшло мирно, колишні спортсмени заявили, що пройшло багато часу і у них не залишилося ніяких образ один на одного.

• У 1929 – 1936 роках ворота збірної СРСР з водного поло захищав Валерій Буре, дід знаменитих російських хокеїстів Павла і Валерія Буре. А сам Валерій Володимирович був двоюрідним онуком Павла Буре, знаменитого годинникового майстра.

• 8-річний хлопчик з Будапешта Олівер Халашші у 1918 році потрапив під трамвай і позбувся частини лівої ноги нижче коліна. Але він наполегливо мріяв про те, що стане відомим спортсменом. І його мрія збулася: Халашші тричі виступав на Олімпіадах у складі збірної Угорщини з водного поло, двічі ставав чемпіоном. Крім того, Олівер Халашші був одним з найсильніших спортсменів своєї країни в двадцятих – тридцятих роках минулого століття.

• На чемпіонаті світу 2019 року жіноча збірна Угорщини обіграла суперниць з Південної Кореї з рахунком 64:0. Як виявилося, корейська збірна була нашвидку сформована з плавчих, що мали про правила гри досить смутне уявлення.

***На верхньому фото: Водне поло. Матч збірних Греції і Угорщини. Чемпіонат світу серед юніорів, 2004 рік. Неаполь, Італія.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!