Лопух – найцікавіші факти

Лопух (лат. Arctium) – рід трав’янистих дворічних рослин, що входить до сімейства айстрових (Asteraceae) або складноцвітих. Найвідоміші види – звичайний або великий лопух, малий лопух, дібровний або гайовий лопух та лопух повстистий. Батьківщиною цієї рослини є Європа, звідки вона поширилася по всьому світу.

Рослина має вертикальне стебло, яке може досягати 3-х метрів у висоту, листя темно-зелені та великі, особливо внизу (до 50 см), корінь м’ясистий, веретеноподібний, його довжина може перевищувати 1,5 метра. Квітки фіолетово-червоні, двостатеві, у кошиках, закінчуються гачками. Коли вони дозрівають, то кошики легко ламаються і за допомогою гачків хапаються за одяг людини або шерсть тварини, і таким чином насіння розноситься на значні відстані.

Лопух також люблять бджоли, які збирають нектар і пилок, а мед з нього має яскраво виражений аромат і темно-червоний колір.

Цікаві факти про лопух

Джміль на лопуху, Кирилівський лісопарк, Київ, Україна.

• Всього існує близько 20 видів лопухів, і всі вони є лікарськими рослинами, про корисні властивості яких людям відомо з давніх часів. Деякі з них одночасно з цим відносяться і до сміттєвих рослин, оскільки вони виростають, подібно бур’янам, там, де не треба – поблизу людського житла, уздовж доріг і стежок, в садах і городах, на занедбаних землях тощо.

• Саме завдяки лопуху великому (який також називають реп’яхом) була винайдена застібка-липучка. Придумав її швейцарський інженер Жорж де Местраль, коли гарненько вивчив колючки, витягнуті ним з шерсті його собаки. Працюють вони, до речі, за тим же принципом.

• Коріння лопухів в минулому вживалося в їжу в різних видах. Його сушили, товкли в борошно і пекли з нього різну випічку (змішуючи з житнім борошном), в смаженому вигляді його вживали в якості добавки до кави, а за допомогою виварювання з іншими рослинами і оцтом з нього отримували левулезу, аналог цукру.

• Широко відомим засобом для зміцнення волосся є так звана реп’яхова олія. Насправді ніякого масла з лопухів не вичавлюють, а цим найменуванням позначають настій коренів цієї рослини на соняшниковій або оливковій олії. Це, до речі, дійсно працює.

• Ботаніки встановили, що всі лопухи походять з району Середземного моря, але з тих пір вони широко розповсюдилися по Євразії та Америці. В Україні зустрічається лише 4 види цієї рослини, але всі вони більш-менш схожі між собою і розрізняються в основному розмірами.

Коріння лопуха, тушковане з морквою. Тайвань.

• Найбільшим представником роду є лопух великий, той самий, що часто називають реп’яхом через його колючки. Як вже було сказано вище, у висоту ця багаторічна рослина може виростати до 3 метрів, вирізняючись неймовірною живучістю, і росте практично всюди, від Скандинавії і північної Росії до Індії та Японії. Все, що реп’яху необхідно – багатий азотом грунт.

• В Японії, а також у деяких народів Північного Кавказу і частково в Сибіру повстистий лопух вважається овочевою рослиною. У їжу вживаються листя і черешки молодих пагонів, найчастіше їх кладуть в салати або додають до супів. Їстівні також стебла молодих рослин, але їх необхідно очищати від жорсткого зовнішнього шару.

• Деякі види лопухів у перший рік після проростання взагалі не цвітуть. За цей час вони встигають утворити тільки невелике стебло і листя по колу. Квітки на них з’являються тільки на другий рік життя, а разом з ними і колючки, якими реп’ях так славиться.

• Зовні листя лопуха схожі на листя ревеню деяких їстівних видів, які відносяться до культурних рослин. Але городній ревінь відрізняється відсутністю не тільки стебла і колючок, а й опушенням на самому стеблі і нижній частині листя.

• З усіх видів цієї рослини найчастіше в медицині і фармакології використовується саме лопух великий, який часто можна побачити на узбіччях доріг. У хід йде в основному його коріння, яке застосовується для виготовлення різних настоянок і входить до складу різних лікарських сумішей для заварювання.