Маракана (порт. Estádio do Maracanã; офіційна назва – «Журналішта Маріу Филью») – футбольний стадіон у Ріо-де-Жанейро, Бразилія. Побудований на кошти міської казни, він і досі є міською власністю. Маракана – це назва району, в якому знаходиться ця спортивна споруда. Стадіон був відкритий у 1950 році до Чемпіонату світу з футболу, і на ньому зіграли фінальний матч турніру, в якому Бразилія програла з рахунком 1:2 Уругваю.

З тих пір на «Маракані» постійно грают клуби з Ріо-де-Жанейро – Фламенго і Флуміненсе та інколи Ботафого і Васко да Гама. Також стадіон є сценою для численних концертів та інших спортивних і розважальних заходів.

На момент свого відкриття він мав вражаючу місткість – 210 000 місць – найбільше в світі. Стадіон ніколи не був заповнений до кінця, але вищезгаданий фінал між Бразилією та Уругваєм 16 липня 1950 року все-таки встановив рекорд відвідуваності футбольного матчу за всю історію – 199 854 глядачів.

Після реконструкції до Чемпіонату світу з футболу 2014 року його місткість скоротилася до 78 838 місць, що, втім, все одно робить його найбільшим стадіоном в країні та у всій Південній Америці.

Цікаві факти про стадіон «Маракана»

Внутрішній вигляд Маракани, квітень 2013 р.

• У 1946 році, на черговому конгресі ФІФА, Бразилія запропонувала свою кандидатуру на проведення чемпіонату світу з футболу. Спочатку передбачалося, що турнір пройде у 1949 році, але, в підсумку, було вирішено провести світову першість роком пізніше. Вибір Бразилії був закономірний, футбол в цій країні добре розвинений, а Європа лежала в руїнах після Другої світової війни. Бразильці підготувалися до чемпіонату грунтовно, спорудивши в Ріо-де-Жанейро найбільший на той час стадіон.

• Будівництво стадіону почалося у 1948 році. Офіційно він отримав назву «Маріу Філью», на честь бразильського журналіста, який зробив вагомий внесок у підготовку своєї країни до грандіозного спортивного свята. Але у всьому світі стадіон відомий більше як «Маракана», за назвою району та річечки, що протікає поруч зі спорудою.

• На будівництві «Маракани» працювали до 1 500 робітників, завдяки яким на призначений термін стадіон був готовий до проведення футбольних матчів. Правда, остаточно всі роботи були завершені лише до 1965 року. Перша гра на «Маракані» пройшла 16 червня 1950 року, тут зустрілися молодіжні команди з Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу. А 24 червня на поле вийшли збірні Бразилії та Мексики, матчем цих команд відкривалася світова футбольна першість.

• Бразильці перемогли без особливих проблем, з рахунком 4:0. Здавалося, особливих проблем на Чемпіонаті світу у господарів не буде, але головне розчарування було попереду. У вирішальній грі на «Маракані» бразильці зустрілися з Уругваєм. Сталося майже неймовірне: господарі турніру і головні фаворити несподівано поступилися 1:2, незважаючи на те, що вели 1:0. Не допоміг навіть рідний стадіон.

• У цей день на «Маракані» зібралася рекордна кількість глядачів. За деякими джерелами, їх було близько 200 000. А бразильським футболістам довелося залишати стадіон під прикриттям поліції, фанати намагалися прорватися на поле і покарати спортсменів, які ще недавно були національними героями.

Реконструкція стадіону “Маракана” у 2012 р.

• А ось сам стадіон продовжував встановлювати один рекорд за іншим. Наприклад, у 1963 році на матч між клубами «Фламенго» і «Флуміненсе» було продано понад 177 000 квитків. Ніколи ще матч національної першості не збирав стільки глядачів. Рідко можна було побачити, щоб трибуни «Маракани» збирали менше 100 000 уболівальників.

• Саме тут 19 листопада 1969 року «король футболу» Пеле, який виступав за «Сантос» забив свій 1000-й матч в офіційних іграх. Правда, самі шанувальники футболу очікували, що гол буде забитий з гри, але все виявилося набагато прозаїчніше, свій ювілейний м’яч Пеле відправив у ворота клубу «Васко да Гама» з пенальті.

• У 1980 році Бразилія готувалася урочисто відзначити 30-річчя свого найзнаменитішого стадіону. На честь такої події до Бразилії на товариський матч була запрошена збірна Радянського Союзу. Зустріч запланували на 15 червня. Бразильці виготовили спеціальний кубок, вартістю в 30 000 доларів, який призначався для переможця цієї зустрічі. А в своєму успіху господарі не сумнівалися. Але, як і 30 років тому, вболівальників чекало розчарування. 130 000 фанатів стали свідками поразки своїх улюбленців. Причому, все розвивалося майже за «уругвайським» сценарієм. Спочатку Нуньєс відкрив рахунок, а потім Федір Черенков і Сергій Андрєєв відправили у ворота господарів два м’ячі. Бразильці знову програли з рахунком 1:2.

• З часом «Маракана» втратила статус найбільшого футбольного стадіону в світі. У 1992 році тут сталася трагедія, звалилася огорожа трибуни. Три людини загинули, кілька десятків отримали серйозні поранення. Стало зрозуміло, що «Маракана» потребує серйозної реконструкції. До того ж, ФІФА заборонила на стадіонах ненумеровані місця.

Перший матч на “Маракані”, червень 1950 р.

• А багато вболівальників з невеликим достатком купували квитки на так звані «жерал» – стоячі місця. Купити інші квитки для них було недозволеною розкішшю. В результаті реконструкції місткість стадіону скоротилася до 82 000 чоловік. У даний час «Маракана» не входить навіть до числа 50-ти найбільших стадіонів світу.

• Але це не заважає «Маракані» залишатися гордістю Бразилії. У 2014 році тут знову проходили матчі чемпіонату світу. І фінальний матч знову відбувся на «Маракані». Правда, без участі збірної Бразилії, яка в 1/2 фіналу несподівано програла Німеччині з розгромним рахунком 1:7. Але цей конфуз стався не на самій «Маракані», а на стадіоні «Мінейран» в місті Белу-Орізонті.

• У 2006 році на «Маракані» був відкритий Музей футболу. Відвідувачі цього закладу можуть побачити безліч експонатів, пов’язаних з історією бразильського футболу. Наприклад, сітку воріт, в яку Пеле забив свій знаменитий 1000-й м’яч в кар’єрі. Або форму Гаррінчі, у якій він став чемпіоном світу 1962 року. До речі, у 1998 році «Маракану» включили до списку історичних пам’яток Бразилії.

• На стадіоні є 296 туалетів, 17 ліфтів, 12 ескалаторів, 60 кафе, 396 прожекторів і 360 відеокамер. Крупні плани гравців можна бачити і з останніх рядів, на чотирьох електронних екранах розміром 100 квадратних метрів кожен.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!