Цікаві факти про країну Буркіна-Фасо

Держава Буркіна-Фасо (фр. Burkina Faso) розташована в Західній Африці. Територія країни становить трохи більше 274 000 квадратних кілометрів, чисельність населення – більше 20 мільйонів чоловік. Межує з Малі на півночі, Нігером на сході, Беніном на південному сході, Того та Ганою на півдні та Кот-д’Івуаром на південному заході. Також іноді зустрічається написання без дефіса: Буркіна Фасо.

Ландшафт Буркіна-Фасо складається з двох типів рельєфу. Значна частина суші – це рівнини або плато з невеликими пагорбами. А ось південна частина країни має гірський рельєф, де найвища вершина Тена-Куру має висоту 749 метрів над рівнем моря. Загалом, Буркіна-Фасо є рівнинною країною.

Через Буркіна-Фасо протікають три основні річки: Чорна Вольта, Біла Вольта і Червона Вольта. Чорна Вольта – одна з двох річок в країні, які мають постійний рівень води протягом року, іншою є Комое.

Річка Чорна Вольта біля міста Дедугу.

Клімат Буркіна-Фасо переважно тропічний з двома окремими сезонами. Під час сезону дощів країна отримує від 600 до 900 міліметрів опадів, тоді як у посушливий сезон дме теплий вітер з Сахари. Сезон дощів триває з травня або червня по вересень.

Свою сучасну назву країна отримала у 1984 році, а раніше вона називалася Верхня Вольта. З мови місцевих народів «Буркіна-Фасо» перекладається як «батьківщина чесних (або гідних) людей». Це одна з найбідніших держав у світі, 9 з 10 жителів Буркіна-Фасо зайняті у сільськогосподарському виробництві.

Буркіна-Фасо – найцікавіші факти

• Земля, на якій розташована сучасна Буркіна-Фасо, була колонізована французами в кінці XIX століття. Незалежність держави була проголошена 5 серпня 1960 року, першим президентом став Моріс Ямеого. У 1967 році Верхня Вольта встановила дипломатичні відносини з Радянським Союзом.

• У 1983 році, в результаті військового перевороту, главою держави став Томас Санкара, який взяв курс на соціальну революцію. Він відмовився від президентської зарплати, яка становила близько 2 000 доларів на місяць. Ці гроші він переводив в дитячий будинок, залишаючи собі на витрати тільки 460 доларів. Санкара заборонив вивішувати свої портрети в державних установах і суворо контролював доходи чиновників.

• Уагадугу – столиця і найбільше місто Буркіна-Фасо. Тільки в ньому число жителів перевищує 1 мільйон осіб (станом на 2019 рік – 2,45 мільйона). Це місто має досить давню історію, перші відомості про нього відносяться ще до XV століття. Уагадугу стрімко зростає, кількість жителів у столиці країни кожне десятиліття збільшується майже вдвічі.

Проспект Куаме Н’Крума в Уагадугу.

• Значна частина населення Буркіна-Фасо неграмотна. За даними статистики, читати і писати вміють лише близько 50 відсотків чоловіків і 30 відсотків жінок. Ще в другій половині ХХ століття лише мала частина місцевих дітей відвідувала школи. Ситуація почала виправлятися тільки в останні роки, зараз школярами є більше 80 відсотків дітей і підлітків.

• У даний час в світі 44 держави не мають виходу до моря. 16 з них розташовані в Африці. Однією з таких країн є і Буркіна-Фасо. На території Буркіна-Фасо близько двадцяти річок, найбільшими з яких є Біла Вольта і Чорна Вольта. Але навіть ці річки не є судноплавними, оскільки в сухий сезон рівень води в них помітно падає.

• Незважаючи на те, що рівень життя в країні невисокий, Буркіна-Фасо є одним з лідерів африканського кінематографа. З 1969 року в країні регулярно проводиться «Фестиваль кіно і телебачення Африки». Режисер Ідрісса Уедраого – єдиний зі своїх африканських колег, який отримав гран-прі на Каннському кінофестивалі.

Група фермерів у Тарфілі, Буркіна-Фасо, 2005 рік.

• Офіційною мовою Буркіна-Фасо є французька. Але популярна вона в основному в столиці. Знайти людей в сільській місцевості, що володіють французькою мовою, зовсім не просто. Тут прийнято розмовляти на місцевих мовах, яких в країні налічується аж 68. Незважаючи на невисокий рівень грамотності, тільки в Уагадугу 10 університетів. Викладання в них ведеться як французькою, так і на деяких мовах місцевих народів.

• Спортсмени з Буркіна-Фасо брали участь в 9 літніх Олімпійських іграх, а ось на зимових Олімпіадах поки не виступали жодного разу. Олімпійських нагород представникам цієї африканської держави завоювати не вдавалося. Найпопулярніший вид спорту – футбол. Деяким футболістам з Буркіна-Фасо вдавалося навіть потрапити до європейських клубів.

• Селище Сабу популярне серед туристів тим, що тут можна відвідати ставок, де живуть «ручні» крокодили, яких можна погладити без побоювання. Пояснюється така «миролюбність» хижаків досить просто – їх загодовують досхочу, тому на людей вони просто не реагують. Буркіна-Фасо не входить до числа найбільш відвідуваних туристами країн, і пояснюється це слабким розвитком інфраструктури. До того ж, на півдні країни небезпеку становить муха цеце.

Кухня Буркіна-Фасо: страва з рису із сумбалою (ферментованою приправою з насіння плодів африканського ріжкового дерева, яка досить популярна у Західній Африці).

• За середньою тривалістю життя Буркіна-Фасо не входить навіть до числа перших 200 країн. Велика частина населення не доживає і до 50 років, а людей старше 65-ти зустріти тут вдається дуже рідко. Більше 60 відсотків жителів країни молодше 25 років.

• Незважаючи на те, що переважна більшість населення зайнята в сільському господарстві, в країні спостерігається гостра нестача продовольства. В цій державі велика кількість родючих грунтів, але обробляються вони застарілим обладнанням. Основна сільськогосподарська культура – це бавовна. Саме її експорт і становить основу державного бюджету Буркіна-Фасо. Справжнім лихом є часті посухи, під час яких гине значна частина врожаю.

• В Буркіна-Фасо дуже низький, навіть за мірками Африки, рівень електрифікації. Електрика є далеко не у всіх міських районах, а в селах її практично немає. Уряд країни вже багато років намагається вирішити цю проблему, але позначається гостра нестача коштів.