Цікаві факти про Домініканську Республіку
Домініканська Республіка (Домінікана) – незалежна країна в Карибському регіоні.
Займає дві третини острова Гаїті, другого за величиною острова архіпелагу Великих Антильських островів.
Площа Домінікани становить 48 730 км², що робить її другою за величиною серед усіх антильських країн після Куби.
Столицею є місто Санто-Домінго, розташоване на південному узбережжі країни. Саме звідси почалося завоювання Америки європейцями.
Домініканська Республіка – найбільш відвідувана країна Карибського басейну. Щороку сюди приїжджають мільйони туристів, але більшість із них рідко покидають територію готелів, насолоджуючись принадами відпочинку «все включено».
А за парканами готелів вирує життя, там розкинувся край, де є не лише білосніжні пляжі та кокосові пальми, а й високі гори, вируючі водоспади, коралові рифи, мальовничі пустелі, колоніальні міста та крихітні села, в яких живуть напрочуд доброзичливі усміхнені люди.
Цікаві факти про Домініканську Республіку
• Після введення ембарго на Кубі Домініканська Республіка перехопила пальму першості у виробництві сигар, і сьогодні сигарних фабрик і мануфактур тут, мабуть, більше, ніж у Німеччині пивоварень. У кожному селі є магазинчик із продажу сигар, і люди, які ці сигари крутять. Це робиться виключно вручну. За день працівник може скрутити до трьох сотень сигар.
• Місцева валюта – домініканський песо. Станом на вересень 2024 року курс песо до американського долара перевищив позначку 60 до одного. Тому дрібні монети та банкноти в один песо вже не в ходу. В туристичних регіонах можна без проблем розраховуватися доларами, але вигідніше все ж таки платити в місцевій валюті. Всі ціни в магазинах марковані за допомогою знака $ – саме так позначається домініканський песо (як долар США, але з однією рискою).
• Прапор Домініканської Республіки – червоно-біло-синій із зображенням Біблії посередині. Червоний колір символізує боротьбу, синій – свободу, білий – силу народу.
• У готелях all-inclusive по території обов’язково ходять птахи – фламінго, лебеді, чаплі, павичі, качки і навіть звичайні кури. Чим простіше готель, тим менше фламінго та більше курей.
• Домінікана – країна досить брудна: з переробкою сміття справи тут ідуть неважливо, і всі узбіччя, пляжі та інші місця густо засипані пляшками, пластиком, пакетами.
• Домініканці – великі любителі лотереї. Навіть у найвіддаленіших, Богом забутих місцях, далеко від цивілізації обов’язково стоятиме banca (ісп. – «лотерея») і, можливо, не одна. У маленьких селищах це хисткі сарайчики, у містах – солідніші заклади. А місцеві жителі завжди готові віднести туди кровно зароблені, щоб сплатити свій «податок на мрію».
• У Карибському регіоні є дві держави з дуже схожими назвами – Домініка та Домініканська Республіка. Але походження та зміст цих назв зовсім різні. Домініка отримала назву від італійського слова «неділя», оскільки саме цього дня острів було виявлено експедицією Христофора Колумба. А ось Домініканська Республіка стала так називатися від назви своєї столиці Санто-Домінго, отриманої на честь Святого Домініка, засновника ордена домініканців.
• До 500-річного ювілею відкриття Америки в Санто-Домінго збудували меморіал «Маяк Колумба» – величезну будівлю у формі хреста, присвячену першовідкривачеві Америки. Будівництво цієї будівлі коштувало 50 мільйонів доларів. Тут знаходиться урна з прахом Колумба, а саме з його серцем.
• Північне узбережжя Домінікани називається «Бурштиновий берег», що іспанською звучить як «Пуерто Плата». Саме тут знаходяться одні з найбільших у світі покладів бурштину, тому найпопулярнішими домініканськими сувенірами вважаються янтарні прикраси. До того ж, бурштин у Домінікані особливий. По-перше, тут часто знаходять бурштин із рослинами та комахами всередині, а по-друге, він буває найрізноманітніших відтінків: чорного, зеленого, червоного і навіть синього кольору.
• Домініканська Республіка є єдиним у світі місцем добування ларімару. Цей блакитний напівдорогоцінний камінь ще називають «домініканською бірюзою». Експерти вважають, що це мінерал під назвою «пектоліт», тільки незвичайного кольору. Вперше ларімар виявив ювелір Мігель Мендес у 1974 році. Він назвав незвичайний камінь на честь своєї дочки Лариси та на честь моря (mar – іспанською «море»).
• Христофор Колумб, який у 1492-му році відкрив острів, на якому розташовується Домініканська Республіка, вважав цю землю найпрекраснішою з усіх, куди ступала нога людини. Він назвав цей острів «Еспаньола». Однак у нас прийнято називати цю землю «острів Гаїті». Насправді ж, Республіка Гаїті займає лише третину острова і відокремлена від Домініканської Республіки горами.
• Крім цукру та тютюну, важливим експортним продуктом Домініканської Республіки є кава. Тут її вирощують вже понад 300 років. Домініканська кава цінується у всьому світі за свій аромат та міцність і по праву вважається одним із національних символів та предметів гордості.
• У Домінікані немає соціальних виплат на кшталт пенсій, материнських капіталів та інших допомог та дотацій. При виході на пенсію одноразово виплачують так званий «ліквідасьйон», тобто ті відрахування, які проводилися за роки офіційного працевлаштування, а після цього люди похилого віку можуть розраховувати лише на свою чисельну рідню або на власні сили.
• Домініканські сім’ї переважно багатодітні. Часто дітей заводять рано, адже аборти законодавчо заборонені, а шлюби офіційно дозволені з 15-ти років для дівчат і з 16-ти для юнаків.
• Мотоцикл – один із головних видів транспорту на острові. Пересуваються на ньому не лише втрьох (включаючи маленьких дітей), а й учотирьох-п’ятьох. Шоломи багато хто ігнорує.
• Одна з мальовничих пам’яток острова – Лос Альтос де Чавон, стилізоване під європейське середньовіччя містечко художників, яке побудували у 1970-ті роки як потенційні декорації до фільмів. Сьогодні тут знаходяться музеї, школа дизайну, галереї, безліч магазинчиків, кафе тощо.
• Для мешканців острова характерна расова різноманітність. Більшість жителів Домінікани – мулати, предками яких були корінні індіанці, іспанці-конкістадори та африканські раби. У деяких регіонах живуть білошкірі нащадки вихідців з Канарських островів, а у сільськогосподарських гірських районах – діти та онуки японців, іспанців та ліванців, які приїхали піднімати місцеве сільське господарство у 1960-ті роки.
• У домініканській столиці знаходиться перша у Новому Світі брукована вулиця: Вулиця Дам. Вона з’явилася у 1502 році, після того, як до міста приїхало три десятки знатних дам з оточення Марії де Толедо, дружини Дієго Колумба – сина знаменитого мореплавця. Гуляти дівчатам було ніде – всюди бруд і земля, що для кринолінів дуже шкідливо, тому спеціально для них вимостили вулицю.
• Крім того, в Санто-Домінго знаходиться найстаріший собор у Новому Світі – він був закладений ще у 1514 році все тим же Дієго Колумбом.
• Домініканці – дуже побожні люди, недаремно це єдиний у світі народ, який помістив на свій прапор Біблію. Часто ці ревні католики кажуть: «Si Dios permite» («Якщо Бог дозволить»), а на транспорті дуже популярні наклейки релігійного змісту на кшталт «Lee la Biblia, solo Cristo salva» («Читай Біблію, тільки Ісус спасе»).
