У суворі для нашої країни 1990-ті роки світова комп’ютерна галузь стала розвиватися семимильними кроками, і наші громадяни почали потроху знайомитися з персональними комп’ютерами. У когось це відбувалося на роботі, у інших – в школі або ВНЗ, а деякі щасливчики могли похвалитися навіть домашнім комп’ютером – великою рідкістю та статусною річчю у ті роки.

Часто додому приносили списані на роботі комп’ютери з процесором Intel 286/386 на ОС DOS або максимум Windows 3.1, з оперативною пам’яттю на 4 мегабайти і вінчестером на 500 мегабайтів. Процесори Pentium, що тягли Windows 95/98, могли дозволити собі лише багаті люди. Основними програмами, якими тоді користувалися, були файловий менеджер Norton Commmander, SuperCalc і Word, ну і, звичайно ж, різні комп’ютерні ігри від Color Lines із Сапером до Golden Axe та Doom.

Сьогодні ми пропонуємо вам зануритися в ностальгію за колишніми часами, коли MS DOS ще могла змагатися з Windows, і згадати, які нюанси при роботі з персональним комп’ютером 30-35 років тому вважалися цілком нормальними, а нинішній молоді вони здадуться щонайменше дивними та кумедними.

1. Вимкнення живлення кнопкою

На старих комп’ютерах аж до ОС Windows 98 блок живлення ніяк не був пов’язаний з материнською платою, тому після завершення роботи операційної системи потрібно було вручну натиснути кнопку вимкнення на системному блоці, про що сповіщав напис «Наразі живлення комп’ютера можна відключити».

Найважче було школярам, ​​які потай грали в ігри, поки не було вдома батьків. Поки відкривався замок дверей, потрібно було встигнути закрити всі програми, завершити роботу ОС і дочекатися заповітного напису.

2. Захисний екран на моніторі

Захисний екран на моніторі.

Старі ЕПТ-монітори працювали на стандартній для ТБ частоті 50-60 Гц, що швидко садило зір на близькій відстані від мерехтіння екрану. Крім того, на людину негативно впливало електромагнітне випромінювання. Від таких небажаних впливів і рятував захисний екран, який навішували поверх основного. До того ж, він збільшував контрастність картинки.

Згодом розробники моніторів навчилися вбудовувати захисний екран у кінескоп і заземлювати його, і потреба у навісних екранах відпала.

3. Мишка з кулькою

У комп’ютерних мишках 90-х років (на фото нижче) замість оптичного лазера використовувалася прогумована сталева кулька, на яку завжди налипало різне сміття, в результаті чого мишка починала заїдати. Працювала вона тільки на килимку, а кульку потрібно було щотижня чистити змоченою спиртом ватою.

4. Блокування комп’ютера ключем

Операційні системи початку 90-х не підтримували блокування екрану з паролем і багатокористувацький режим. Тому, коли потрібно було ненадовго відлучитися від комп’ютера, звичайним механічним ключем, як для замку запалювання в авто, можна було деактивувати будь-які маніпуляції. Зараз заблокувати систему можна натисканням пари кнопок на клавіатурі, а також встановити пароль при вході в ОС.

5. Скрінсейвери

Комп’ютерна мишка з кулькою.

В епоху громіздких ЕПТ-моніторів вони були необхідні, щоб на залишеному на довгий час комп’ютері статичне зображення не призводило до вигоряння трубки кінескопа.

У базовому наборі до ОС Windows 90-х і початку «нульових» була велика кількість заставок, з яких найбільшим успіхом користувалися літаючі логотипи Windows, лабіринт з цегли в дусі Doom’а тощо.

Зараз за замовчуванням екран просто вимикається через заданий час.

6. Турбо-кнопка

Таку кнопку можна було зустріти на будь-якому системному блоці початку-середини 90-х. Часто вона була поруч із індикатором частоти процесора. Всупереч назві, її використовували не для прискорення, а навпаки, уповільнення процесора для сумісності зі старими програмами і особливо іграми, які були зроблені під частоту 5 МГц процесора IBM 8086 (наприклад, 386 процесор мав частоту вже до 40 МГц).

На більш сучасних машинах старі ігри працювали надто швидко, що робило майже неможливим їхнє проходження. Згодом софт стали адаптувати до роботи на різних процесорах, і потреба в Турбо-кнопці відпала.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!