Жодне інше число не має особливої назви, такої долі удостоїлася лише дюжина. І це недарма. Сьогодні слово «дюжина» зустрічається вкрай рідко, але кілька століть тому воно користувалося колосальною популярністю.

На теренах Російської імперії, куди входила і більша частина нашої України, «дюжина» з’явилася у XVIII столітті — спочатку її використовували лише моряки, а згодом вести рахунок з її допомогою стали і на суші. Слово запозичене з французького «douzaine» або італійського «dozzina». До того, як слово стало популярним у нас, воно вже понад п’ять століть існувало у Франції.

Douzaine з французької перекладається як «дванадцять штук», і цей термін утворився від латинського кардинального числа «duodecim».

Чому раніше всі рахували в дюжинах

Коробка на півдюжини пляшок пива.

Дійсно, кілька століть тому практично всі у світі вели рахунок речей та грошей не десятками, як ми звикли сьогодні, а дюжинами, тобто за допомогою дванадцяткової системи числення. Здавалося б, це максимально незручно… А от і ні.

Число десять має лише чотири дільники: 1, 2, 5 та 10. У той час як дюжину можна поділити на 6 різних чисел: 1, 2, 3, 4, 6 та 12.

Це робить її найменшим значенням, що має таку кількість дільників. Така унікальна особливість дюжини дозволяла робити розрахунки більш гнучкими та швидкими.

Всі чудово розуміли, що собою являє третина дюжини, чверть дюжини, половина дюжини, а також п’ять дюжин (або «копа» у східних слов’ян; 60 штук) і навіть дюжина дюжин (вона, до речі, також має особливу назву — грос; 144 штуки).

Історики не виключають, що до того моменту, як люди виявили цю властивість дюжини, використовувати дванадцяткову систему вирішили тому, що число 12 зустрічається в житті досить часто: так, місячний цикл включає саме таку кількість обертів, в одному році 12 місяців і так далі. Десятки раніше були зовсім не популярними.

Чортова дюжина

Існує безліч виразів, пов’язаних з дюжиною, і найвідоміший з них — «чортова дюжина», тобто число 13. В Англії вона також називається «пекарською» або «довгою».

Свого часу у Великій Британії при продажу хлібобулочних виробів пекарі були зобов’язані продавати їх дюжинами певної ваги чи якості, і у разі, якщо це правило не виконувалося, їх могли штрафувати.

Штрафи були величезними, тому щоб уникнути їх, деякі пекарі при продажу своєї продукції додавали в упаковку додаткову, тринадцяту, одиницю, щоб переконатися, що мінімальної ваги дотримано. В результаті їм нерідко доводилося працювати на збиток, недарма число 13 з давніх-давен вважалося нещасливим.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!