Конюшина – цікаві факти

Конюшина (лат. Trifolium) – рід трав’янистих рослин з сімейства бобових (Fabaceae), поширений по всьому світу. Включає, за різними даними, від 244 до 300 видів. Найбільшим різноманіттям вирізняються помірні регіони північної півкулі, але багато видів зустрічається в Південній Америці та Африці, як у високогір’ї, так і в тропіках. На території України зустрічається близько 10 видів конюшини.

Це невеликі однорічні, дворічні або багаторічні рослини. Листя трійчасті (рідше з 5 або 7 листочками), виступають із плодоніжки. Квітки зібрані у суцвіття, вони можуть бути фіолетового, білого або жовтого кольору.

Існують й інші споріднені рослини, які часто називають конюшиною, але насправді це не так. Прикладами є буркун (Melilotus) та люцерна (Medicago). Наукова назва «Trifolium» походить від латинських термінів «tres» (три) та «folium» (лист), і означає «трилисток», завдяки трьом характерним листкам.

Найцікавіші факти про конюшину

Конюшина паннонська (Trifolium pannonicum).

• Як вже було сказано вище, на Землі існує від 244 до 300 видів конюшини, але більшість з них настільки схожі між собою, що розрізнити їх можуть тільки ботаніки. Деякі з них застосовуються в народній медицині для лікування хвороб нирок, печінки і легенів. Зокрема, особливо ця рослина популярна в якості лікарської у народів Далекого Сходу і Сибіру.

• Конюшина вважається відмінним медоносом, так що конюшиновий мед високо цінується, а тому коштує дуже дорого. Прозорий і приємно пахне, він має м’який і ніжний смак, а при зацукровуванні перетворюється в кристалічну масу білого кольору. Правда, продуктивність конюшини невисока – близько 6 кілограмів меду з 1 гектара, тому що дістатися до його нектару можуть не всі бджоли, а тільки ті, що володіють довгим хоботком.

• Різні види конюшини зустрічаються на всіх материках, за винятком Антарктиди. Раніше вони були не так широко поширені, але люди стали інтродукувати їх в нові регіони, оскільки цінується ця рослина досить високо. Крім популярності у бджолярів, вона є дуже поживним кормом для сільськогосподарських тварин.

• Одержуване з конюшини ефірне масло широко використовується в ароматерапії та у косметичній промисловості, а листя служить цінною сировиною для виготовлення вітамінних концентратів. Крім того, молоді листочки звичайної лучної конюшини, що росте по всій Україні, іноді їдять – їх кладуть в супи (включаючи борщі), салати і деякі інші страви.

Конюшина рівнинна (Trifolium campestre).

• Іноді конюшину називають «зеленим добривом», оскільки грунт стає набагато більш родючим після того, як у ньому хоча б на рік висадять цю рослину. Конюшинові коріння накопичують величезну кількість азоту, і для підвищення родючості грунту поля просто скошують і перекопують. Залишки рослин розкладаються і збагачують землю.

• У конюшини завжди виростає по три листочка, але в рідкісних випадках їх буває і чотири. Такий чотирилисник вважається символом удачі в різних культурах, причому з давніх часів. Століття тому люди, випадково знайшовши чотирилисник, дбайливо зберігали його в якості талісмана. Вважається, що він приносить власнику удачу. До речі, буває і більше чотирьох листочків! Але в середньому на 10 000 звичайних рослин припадає лише одне таке багатолисте.

• У минулому листя лучної конюшини іноді засушувалися, подрібнювалися і перемелювалися на борошно, яке потім додавалося до пшеничного або житнього борошна, що використовували для випічки хліба. Це робилося частково з метою економії, а частково з бажання зробити хліб більш поживним і багатим корисними речовинами.

Конюшина повзуча або біла (Trifolium repens).

• У червонуватій конюшині у великих кількостях містяться фітоестрогени, частково схожі з естрогеном, жіночим гормоном. Тому ця рослина застосовується в якості сировини для виготовлення деяких препаратів, але з цієї ж причини без призначення лікаря такі препарати приймати не можна – фітоестрогени можуть як принести користь, так і завдати шкоди, тут все індивідуально.

• Ботаніки відносять конюшину до сімейства бобових рослин. Так що з точки зору науки її родичами є горох, квасоля, соя та інші боби, хоча зовні конюшина на них зовсім не схожа. Насправді конюшинові плоди теж є бобами, просто її стручки настільки малі, що без хорошого збільшувального скла їх не розгледіти.

• Листок конюшини, трилисник, є символом Ірландії, а також Дня святого Патріка. Це споконвічно ірландське свято ще в минулому столітті вийшло за межі країни і отримало міжнародне поширення. У самій Ірландії трилисник часто використовується в символіці військових підрозділів, спортивних команд, державних організацій і багато чого ще.