Сер Альфред Джозеф Хічкок (англ. Alfred Jozef Hitchcock; 13 серпня 1899 – 29 квітня 1980) – британський режисер, продюсер і сценарист, творець багатьох технік у жанрі психологічного трилера. Після успішної кар’єри в німому кіно та ранньому звуковому кіно на батьківщині у Англії він переїхав до Голлівуду і у 1956 році став громадянином США, залишившись при цьому громадянином Великої Британії.

Альфред Хічкок та його сім’я. Зверху зліва дочка Патрісія Хічкок О’Коннелл з онукою Террі О’Коннелл, Джозеф О’Коннелл (зять). Сидять, зліва Хічкок, онука Мері Альма О’Коннелл та дружина Альма Ревілль Хічкок.

Протягом своєї кар’єри, яка охопила більше півстоліття, Хічкок виробив специфічний і впізнаваний режисерський стиль. Він створює сцени таким чином, щоб маніпулювати почуттями аудиторії, посилюючи тривогу, страх або симпатію, і використовує інноваційний підхід до монтажу, щоб продемонструвати точку зору персонажів.

Багато його фільмів закінчуються несподіваним поворотом і мають напружений сюжет насильства, вбивств та злочинів, хоча часто таємниця злочину лише відволікає увагу від психологічного вивчення героїв. Фільми Хічкока займають багато тем психоаналізу і містять сильний сексуальний відтінок. За шість десятиліть кар’єри Альфред Хічкок зняв понад п’ятдесят художніх фільмів.

Американський журнал «Movie Maker» вважає його найвпливовішим кінорежисером усіх часів. Відомий своїми епізодичними ролями у власних фільмах, численними інтерв’ю та телевізійними шоу, Хічкок став однією з ікон популярної культури в середині XX століття.

Цікаві факти про Альфреда Хічкока

• У короткій біографії Альфреда Хічкока він іменується одним з найбільших режисерів в історії, і абсолютно заслужено. Але, що цікаво, він ніколи не дивився своїх фільмів! За його власними словами, вони викликали у нього такий жах, що він був не в змозі його виносити. Хічкок не раз заявляв, що взагалі не розуміє, як люди можуть дивитися його фільми.

• Протягом усього життя Хічкок був моторошним педантом і чистюлею, крім того, він боявся мікробів. Доходило до того, що він, помивши руки з милом, відразу після цього мив раковину і кран, причому після миття він витирав їх трьома рушниками, одним за іншим. І таких дивних звичок за великим режисером водилося безліч.

• Альфред Хічкок страждав боязню поліції, яку так і не зміг в собі побороти. Вона була викликана дитячою психологічною травмою: будучи дитиною, він вчинив якийсь хуліганський проступок, який не пройшов непоміченим, і за порадою його батька, майбутнього режисера, щоб провчити, на десять хвилин замкнули в камері поліцейської дільниці. Це настільки врізалося йому в пам’ять, що за все життя Хічкок так і не сів жодного разу за кермо автомобіля. Спілкуватися з поліцейськими він не міг взагалі.

• Вранці і після полудня він незмінно пив чай. За твердженням його сучасників, після цього Альфред Хічкок завжди кидав чашку через плече, щоб вона розбилася. Сам він цю звичку пояснював тим, що вона допомагає йому знімати стрес і зберігати душевний спокій.

Зірка Хічкока на Голлівудській алеї слави.

• Почуття гумору у нього було дуже, скажімо так, специфічне. Одного разу на знімальному майданчику режисер змусив акторів, які чимось «насолили» йому, ходити в наручниках весь день, заявивши, що втратив ключі від них. Іншим разом він подарував людині, яка не виносила рибного запаху, коробку з 400 копчених рибок. А якось Хічкок вручив 5-річній дочці актриси, з якою у нього вийшов конфлікт, подарунок у вигляді лежачої в труні ляльки, на обличчя якої було прироблено фото обличчя цієї самої актриси, тобто матері цієї нещасної дитини.

• Пристрасть до містифікації Альфред Хічкок зазвичай тамував за рахунок інших людей. Одного разу він влаштував світський захід, оголосивши всім гостям, що форма одягу – офіційна, але одному з них заявив про те, що це буде маскарад. В результаті всі прийшли в смокінгах і бальних сукнях, а цей актор – в костюмі східного султана.

• Досить довгий час Хічкок «жартував» над актрисою Вірою Майлз, з якою йому довелося попрацювати. Він посилав їй листи, написані від імені якогось шанувальника-маніяка, і букети троянд, пофарбованих в чорний колір. Двозначний зміст листів кілька разів доводив Майлз до нападів паніки.

Блакитна табличка “англійської спадщини” позначає місце проживання Хічкока на вулиці Кромвеля 153, Кенсінгтон, Лондон.

• Відомо, що знаменитий режисер страждав овофобією, або підсвідомою боязню овальних предметів. Він завжди напружувався і нервував, побачивши, наприклад, куряче яйце, подане офіціантом на стіл в ресторані. Сам він не раз говорив, що боїться яєць і вважає їх найогиднішим, що тільки є на світі.

• Фільм Альфреда Хічкока «Психо» привів у жах і обурення Уолта Діснея, який назвав кінострічку «огидною». Коли Хічкок звернувся до Діснея, щоб орендувати «Діснейленд» для зйомок чергового фільму, то отримав категоричну відмову. Більш того, за особистим наказом Уолта Діснея режисерові заборонили вхід в усі «Діснейленди».

• Інтернету і навігаторів у той час ще не було, так що дізнатися потрібну інформацію було не так вже й просто. Альфред Хічкок, наприклад, завжди зберігав у пам’яті точну карту Нью-Йорка з усіма вулицями і провулками, і пам’ятав розклад руху всіх поїздів, регулярно оновлюючи його в пам’яті. Незрозуміло тільки навіщо, оскільки за кермом він не їздив жодного разу в житті, та й на поїздах пересувався не так вже й часто.

***На верхньому фото: Фрагмент рекламного знімка Альфреда Хічкока 1960 року.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!