Де знаходяться Кокосові острови?
В Індійському океані, приблизно на рівній відстані від Австралії і Шрі-Ланки, знаходяться Кокосові острови або, як їх ще називають, острови Кілінг. Архіпелаг коралового походження включає в себе 27 невеликих островів, загальна площа яких складає всього 14 квадратних кілометрів.
Населення Кокосових островів нечисленне, тут проживають близько 600 осіб. Їх відкрив у 1609 році англійський мореплавець Вільям Кілінг, звідси їх друга назва.
Перше поселення європейців тут було засноване лише через 200 з гаком років. У 1825 році острова відвідав шотландець Джон Клуниз-Росс, який через два роки переселився сюди разом зі своєю сім’єю. Поселенці займалися вирощуванням кокосової пальми, а для роботи на плантаціях завезли сюди малайців. У 1836 році на островах побував англійський натураліст Чарльз Дарвін.
Власністю сім’ї Клуніз-Росс острови залишалися два десятиліття, вони були анексовані Великобританією у 1857 році, а через 21 рік Кокосові острови передаються в управління британському губернатору острова Цейлон. У 1886 році королева Вікторія зробила розкішний подарунок родині перших власників – передала острова в безстрокове користування. Цікаво, що 91 рік, з 1887 по 1978, Клуниз-Росси випускали навіть місцеву валюту, що отримала назву рупія Кокосових островів.
Незважаючи на віддаленість від Європи, де проходили основні битви під час Першої світової війни, ця трагедія торкнулася і Кокосових островів, у листопаді 1914 року в прибережних водах стався бій між двома військовими суднами – австралійським крейсером «Сідней» і німецьким «Емденом». Німецький крейсер отримав серйозні пошкодження і був викинутий на камені. Він давно вже розібраний на метал, але і в наші дні любителі дайвінгу нерідко знаходять дрібні уламки.
Незважаючи на нечисленне населення, Кокосові острови мають власну столицю під назвою Вест-Айленд, де проживають 130 осіб. У 1945 році тут був побудований аеродром, який дозволяє місцевим жителям повітряним шляхом дістатися до Австралії, відстань до якої перевищує 2 000 кілометрів. На самих островах, через крихітну територію, немає ні швидкісних автомобільних доріг, ні залізниць. В одній з лагун є лише стоянка для невеликих суден.
У 1955 році Кокосові острови були передані під управління Австралії, а через 23 роки власники острова, нащадки шотландця Джона Клуніз-Росса, вирішили взагалі відмовитися від своїх прав на цю територію, продавши майже всю землю. Решта невеликих володінь були продані у 1986 році. Населення островів поступово скорочується, багато острів’ян вважали за краще перебратися до Австралії. У 1984 році на островах пройшов референдум, на якому більшість населення Кокосових островів висловилися за приєднання до цієї держави.
З перших днів життя європейців на Кокосових островах і до теперішнього часу основою економіки є обробіток кокосової пальми. У незначній кількості вирощуються також банани і папайя. Деяка частина населення зайнята в обслуговуванні аеропорту. В останні роки на островах починає розвиватися туризм. У даний час на островах побудовані п’ять невеликих готелів.
Туристів приваблює можливість не тільки відпочити на тропічних пляжах, а й взяти участь в ловлі екзотичних риб, зануритися з аквалангом. Віддалені острови дозволяють хоча б на деякий час відпочити від цивілізації. А туристичний сезон триває тут цілий рік.
Тут немає значних коливань температури. Туристам заборонено вивозити звідси раковини, вироби з панцира черепах і навіть кокоси. Є деякі обмеження і на ввезення. Наприклад, привести з собою на Кокосові острови можна тільки один літр спиртних напоїв, міцність яких вище 22 градусів.
Більшу частину населення складають малайці і нащадки європейців. Практично всі жителі мешкають тільки на двох островах – Різдва і Вест.
Приблизно 2/3 острів’ян сповідують іслам, більше 20 відсотків є християнами. Тут немає політичних партій, питаннями місцевого самоврядування займається Рада островів. Майже всі жителі мають австралійське громадянство.
Як і на багатьох інших тропічних островах, тут гостро відчувається нестача прісної води, доводиться збирати її під час дощів і зберігати у величезних підземних резервуарах. На острови часто обрушуються рясні, хоч і нетривалі, зливи.
Незважаючи на те, що Кокосові острови стають все популярнішими у дайвінгістів, занурення становлять серйозну небезпеку. У прибережних водах величезна кількість акул, а також отруйних коралових змій. Для любителів флори і фауни більш безпечним є відвідування національного парку Пулу, який був відкритий у 1995 році.
Коментування закрито.