Балі – тропічний острів площею 5780 км², розташований за 8 градусів на південь від екватора, в самому центрі Індонезійського архіпелагу – найбільшого на планеті, що складається приблизно з 17 500 островів. Населення острова станом на 2023 рік складало 4 344 550 осіб. Адміністративним центром острова Балі і одноіменної провінції є місто Денпасар.

Балі з довжиною близько 150 км зі сходу на захід та шириною близько 80 км з півночі на південь є частиною Зондських островів, а точніше – підгрупи Малих Зондських островів. Він утворює ланцюг разом з островом Ява на заході та островом Ломбок на сході. Його південні береги омиваються водами Індійського океану, а північні – тихоокеанським морем Балі.

Крім того, Балі є частиною так званого Коралового трикутника, зони з найбільшим біологічним різноманіттям морських видів, особливо риб та черепах. Тільки в цьому районі можна знайти понад 500 видів рифових коралів.

Завдяки багатій історії, культурі та мистецтву – танцям, скульптурі та живопису, прекрасним пляжам, природі та тропічному клімату Балі вважається одним із найкрасивіших місць на планеті. З його десятками тисяч храмів і пагод (понад 20 000) Балі також відомий як «Острів Тисячі храмів».

Острів Балі – найцікавіші факти

• Основною релігією на Балі є індуїзм. Хоча 87% індонезійців називають себе мусульманами, ситуація на Балі дещо інша: головною релігією тут є індуїзм. Індуїзм виник в Індонезії у I столітті завдяки індійським торговцям, вченим і священикам. У той час як у XV столітті жителі більшої частини Індонезії зрештою прийняли іслам, острів Балі залишився єдиним місцем, де більшість становлять індуси.

Храм води Пура Братан на Балі, Індонезія.

• Як згадувалося вище, на Балі дуже багато храмів. Саме тому його також називають «Островом Тисячі храмів» та «Островом Богів». За деякими оцінками, на всьому острові налічується понад 20 тисяч храмів. На знак поваги входити до цих храмів потрібно в саронгу, причому як чоловіки, так і жінки повинні прикривати плечі та спину. Якщо вам цікаво, як виглядає саронг, то це довга смуга тонкої бавовняної тканини, що обернена навколо тіла і прикриває ноги нижче колін.

• На Балі існує місцева форма індуїзму. Балі – духовне місце, і більшість населення практикує балійський індуїзм, який відрізняється від типової віри тим, що душа, начебто, є у всього, чи то одухотворена, чи то нежива. Цю віру також називають анімізмом. Хоча домогтися визнання своєї форми індуїзму було нелегко. У 1952 році уряд Індонезії став визнавати лише монотеїстичні релігії, змусивши балійців адаптувати свою релігію і подати її в політично прийнятній формі, яка у 1959 році в кінцевому рахунку була визнана.

• Натовпи людей стікаються до джерел балійського храму Тампаксірінг, щоб змити свої гріхи. Храм святого джерела на Балі називається Тірта Емпул і знаходиться поблизу міста Тампаксірінг. Його знамените джерело розташоване на території центрального двору, також відомого як Джаба Тенга, і складається з двох басейнів із 30 душами. Вода храму вважається святою, тому багато людей приходять туди, щоб очиститись від своїх гріхів.

• Насправді біля храму Пура Лемпуянг немає жодного озера. Можливо, ви бачили фотографії цього храму, одного з найстаріших на Балі, який часто називають Райською брамою. Він набув популярності головним чином завдяки фотографіям із відображенням, які туристи публікують у своїх соціальних мережах. Але не дайте себе обдурити! Це віддзеркалення, яке більшість людей сприймає як віддзеркалення озера перед храмом, насправді є просто дзеркалом, яке під камерою тримають місцеві жителі – за грошову винагороду.

• На Балі є пляжі з чорним піском. Ці чарівні пляжі можна знайти на північному та східному узбережжі острова – там же, де знаходяться балійські вулкани. І ці вулкани грають вирішальну роль у появі цих пляжів, оскільки чорний пісок складається з еродованих вулканічних матеріалів.

Пляж Сансет, Нуса Лембонган, Балі.

• На Балі існує традиція підпилювання зубів. Причина, через яку на Балі існує цей ритуал підпилювання (також відомий як «метатах»), зводиться до духовних переконань балійців. Місцеві жителі вірять, що гострі краї іклів уособлюють Шадріпу (шість негативних рис людини), і що їх видалення скорочує вплив негативних рис. Ця традиція є обов’язковою для балійських підлітків, хоча в даний час підпилювання цих зубів носить, швидше, символічний характер. У минулому це робили до повного вирівнювання іклів з іншими зубами.

• На Балі існує танець вогню, який називається «Кечак» (на фото нижче). Цей танець – це форма балійської музичної драми. Він присвячений Рамаяні, санскритському епосу зі Стародавньої Індії, який розповідає про те, як цар Рама зміг врятувати свою дружину Сіту. Кечак веде свій початок з 1930-х років і традиційно виконується у храмі Улумату великою групою чоловіків, що досягає 100 або навіть більше людей. Танець вогню починається з того, що виконавці утворюють коло, в центрі якого міститься вогонь. Потім протягом усього танцю виконавці наспівують «чак-чак», скидають руки вгору і трясуть долонями, символізуючи армію мавп із цього епосу.

• На Балі знаходиться одна з найбільших точок харчування «Starbucks». Гігантський заклад – Starbucks Dewata Coffee Sanctuary – площею 1858 квадратних метрів було відкрито 12 січня 2019 року. Він оформлений в сучасному стилі із домішкою традиційної балійської архітектури. Що ще цікавіше, так це те, що поряд з ним знаходиться справжня кавова ферма.

• В одному з міст на Балі живе понад 1200 мавп. Ці мавпи мешкають у спеціально створеному мавповому лісі (Mandala Suci Wenara Wana), який можна знайти біля містечка Падангтегал у районі Убуд на півдні центральної частини Балі. Крім того, тут також розташовані три чарівні храми, які теж варті уваги.

• На Балі виробляють каву з екскрементів цівет (лат. Civettictis) – хижого ссавця, розміром з кішку. Якщо кава з фекалій вас вже здивувала, то ви напевно будете шоковані тим, що вона є однією з найдорожчих у світі (понад 300 доларів за 1 кг). Ця своєрідна кава називається «Копі Лювак» (Kopi Luwak) і виробляється з екскрементів цівет, що з’їли кавові боби. Хоча Балі є одним із провідних виробників кави «Копі Лювак», вона зародилася не там. Насправді, її виробництво почалося на острові Ява у XIX столітті, коли фермери, що вирощували каву, почали готувати її з екскрементів тварин, які вони знаходили на своїх плантаціях.

Виконання танцю “кечак” в Улувату на Балі.

• На Балі дотримуються двох календарів. Вони називаються «Сака» та «Павукон». У той час як календар Сака схожий на григоріанський, календар Павукон набагато складніший: у ньому рік складається з 210 днів і ділиться на 10 різних тижнів різної тривалості, що йдуть одночасно. Кожен із них грає свою роль у балійському суспільстві: за календарем Сака визначають дату власного, балійського Нового року, а за календарем Павукон – більшість балійських свят та фестивалів.

• Переддень балійського Нового року («Ісакаварса») відзначається у повній тиші. Для визначення його дати використовується вищезгаданий календар Сака, а називається він Ньєпі («День тиші»). Він відзначається у березні, але щороку у різні дати (як і балійський Новий рік відповідно). Тиша триває 24 години, і на цей час острів фактично закривається. Нікому не дозволяється виходити на вулицю, включаючи туристів, а весь шум має бути зведений до мінімуму. Тиша призначена для самоаналізу та аналізу своїх дій і вчинків, скоєних за минулий рік. Крім того, балійці постяться і медитують у день Ньєпі для встановлення глибшого зв’язку з Богом.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!