20 цікавих фактів про хрін
Хрін (лат. Armoracia) – рід багаторічних рослин сімейства Капустяних (Brassicaceae), до якого також входять гірчиця та різні види капусти. Рослина, ймовірно, походить із південно-східної Європи та західної Азії, але зараз її вирощують у всьому світі.
Хрін може досягати 1,5 метра у висоту і вирощується в основному заради великого білого загостреного кореня, хоча листя також можна вживати в їжу. Існує 3 підтверджених види (хрін великоплідний, хрін звичайний та хрін луговий) і 4 таксони, що очікують підтвердження.
Сам корінь хрону практично не має аромату. Проте, якщо його нарізати або натерти, ферменти зруйнованих клітин рослини розщеплюють синігрин (тип глюкозинолату) на аліл-ізотіоціанат (ефірна гірчична олія), який подразнює ніс та очі.
Цікаві факти про хрін
• Хрін відомий своїми протизапальними та антибактеріальними властивостями. Він часто використовується в народній медицині для лікування деяких захворювань, таких як застуда, грип, бронхіт, а також для поліпшення травлення.
• Як вже було сказано вище, коли клітини хрону пошкоджуються, наприклад при різанні, звільняється фермент міросиназу, який перетворює глюкозинолати на аліл-ізотіоціанат. Ця речовина надає хрону його характерного гострого смаку і яскравого запаху.
• Хрін – багаторічна рослина, яка віддає перевагу помірному клімату. Його коріння може заростати на значну глибину. Якщо при викопуванні корінь не видаляється повністю, з частини, що залишилася, може вирости нова рослина.
• У багатьох культурах хрін традиційно подається з м’ясом чи рибою. Наприклад, у великодніх традиціях євреїв хрін (марор) служить символом гіркоти та страждань предків.
• Хрін є однією з найдавніших культурних рослин, що вживаються людиною. Його використовували в їжу та в медичних цілях тисячі років тому. Хрін культивувався з часів ранньої античності. Він вже був відомий у Стародавньому Єгипті за 1500 років до нової ери. А на фресках Помпеї, які витягли з-під вулканічного попелу, є зображення цього коренеплоду. Давньоримський письменник-ерудит Пліній Старший у своїй «Натуральній історії» дав хрону ім’я Armoracia і рекомендував його широке вживання завдяки безлічі лікувальних властивостей.
• При вирощуванні хрону важливо враховувати, що він може пригнічувати зростання інших рослин, оскільки виділяє речовини, що пригнічують проростання насіння та зростання коріння сусідніх рослин.
• Крім аліл-ізотіоціанату, хрін містить вітаміни групи C, В, РР, а також мінеральні солі, фосфор, калій, залізо та кальцій. Він може бути джерелом антиоксидантів і підтримувати імунітет.
• Вважається, що батьківщиною хрону є Східна Європа. Звідти він поширився на території багатьох країн і став популярним інгредієнтом у багатьох кухнях світу. В Америку цей овоч потрапив у колоніальні часи.
• Коли рослина піддається впливу шкідників або тварин, вона починає інтенсивно виділяти свої гострі сполуки, що є природним захистом від поїдання.
• Історично корінь хрону був альтернативою дорогим східним спеціям і прянощам. У багатьох країнах хрін додають до салатів, використовують для приготування соусів або як пряність до м’ясних страв. Його також консервують для тривалого зберігання.
• Робота зі свіжим хріном може викликати сльози, аналогічно різанню цибулі. Це відбувається через потрапляння аліл-ізотіоціанату в повітря, яке подразнює очі.
• Хрін використовується не тільки в кулінарії, а й у промисловості. Наприклад, він може бути інгредієнтом у деяких косметичних продуктах та добавках для покращення кольору та аромату.
• У деяких культурах вважалося, що хрін має магічні властивості і може захистити від злих духів або призвести до процвітання.
• Незважаючи на його кулінарне та лікувальне значення, хрін також може бути використаний у ландшафтному дизайні завдяки його великому, зеленому листю, яке додає контраст та текстуру в саду.
• Щоб зберегти гострий смак нарізаного хрону, його рекомендується зберігати у закритій ємності у холодильнику. Гострота зменшується, коли хрін піддається впливу кисню чи тепла.
• Хрін може використовуватися як природний інсектицид. Деякі садівники навіть настоюють листя хрону на воді, щоб створити спрей проти шкідників.
• У деяких культурах, особливо у Великій Британії, хрін часто є основою для популярного білого соусу, який подається до смаженого м’яса, особливо до ростбіфу.
• Лідером із вирощування цієї рослини є Угорщина. Ця невелика країна виробляє майже половину всього європейського хрону.
• Хрін є досить агресивною рослиною і може легко поширюватися садом, якщо не контролювати його зростання. З цієї причини багато садівників вважають за краще вирощувати хрін у контейнерах або на обмежених ділянках.
• Якщо корінь хрону правильно зберігати у прохолодному та темному місці (наприклад, у підвалі), він не втрачатиме свою свіжість протягом багатьох місяців. Але як тільки він починає м’якшати чи чорніти, його слід викинути.
Коментування закрито.