Цікаві факти про кизил (дерен)

Кизил або дерен

Кизил або дерен (лат. Cornus) – рід багаторічних деревних рослин сімейства Деренових (Cornaceae). Більшість з них є листопадними деревами або кущами, хоча існують декілька видів, які є багаторічними трав’янистими кущами. Деякі з видів дерена є вічнозеленими рослинами. Залежно від ботанічної інтерпретації рід Кизил поділяють на 4-9 підродів.

Дерева кизилу широко використовуються в садівництві. А щільна деревина деяких порід є цінною сировиною для певних спеціалізованих цілей. Наприклад, з неї виготовляють столи, ручки для дверей та інші предмети.

Традиційно, як плодову рослину, культивують лише один вид – кизил справжній або звичайний (Cornus mas), листопадний чагарник або невелике дерево заввишки 2-8 метрів. У наших широтах він першим зацвітає і останнім дає стиглі плоди. Водночас є ще кілька видів, які мають їстівні плоди і перспективні як плодові рослини. Це, в першу чергу, кизил японський (Cornus officinalis).

Найцікавіші факти про кизил (дерен)

Кизил справжній або звичайний (Cornus mas)
Кизил справжній або звичайний (Cornus mas).

Кизил росте в Азії, Південній Європі, Північній Америці, відомо близько 50 його видів, при цьому не у всіх з них плоди придатні в їжу. В нашій країні дикі зарості цього чагарника можна зустріти на Закарпатті, у Карпатах, в Криму.

Завдяки красивим квіткам, що розпускаються ранньою весною, густому листю та яскравим плодам кизил часто садять у парках. У приватних будинках дерен нерідко служить живоплотом – не тільки міцним, а й довговічним.

Цьому виду рослин потрібне перехресне запилення – поруч бажано посадити ще один кизил, краще іншого сорту.

Саджанці кизилу невибагливі до особливостей грунту (крім болотистого) – можуть рости на бідній, кам’янистій землі з тонким шаром грунту.

Кизил, почесний довгожитель, він може рости і постійно плодоносити аж до 300 років.



У природному середовищі дерен росте на гірських схилах та ущелинах. Тому кислі та болотисті грунти для кизилу не підходять – він погано розвивається і майже не плодоносить.

Кизил використовується дуже давно, причому не тільки для їжі, хоча відомо, що стародавні римляни та греки солили плоди, як маслини. Деревина з давніх-давен застосовувалася для виготовлення стріл і списів, а також музичних інструментів. Кору та листя використовували, щоб дубити хутряні шкури та шкіру. А в Туреччині з кизилових кісточок і досі роблять чотки.

Квітки кизилу звичайного
Квітки кизилу звичайного під снігом.

Ягоди кизилу довго зріють – по 2-3 місяці. Тому краще садити ранні сорти.

З плодів дерену роблять пасту та желе для харчування моряків і космонавтів у тривалих експедиціях.

У кизилу дуже потужна коренева система, але при цьому вона неглибока. Тому його з успіхом можна вирощувати навіть у контейнерах та ящиках.

Щеплені саджанці кизилу дають перші плоди вже на другий рік життя, а з п’ятого року – рясний урожай. Сіянці починають плодоносити здебільшого на 8-й рік.

Він легко переносить посуху, суховії, різкі перепади температури, і навпаки, не любить навіть невеликі підтоплення і близьке знаходження грунтових вод біля коріння.

Бруньки кизилу і квітки, що розпустилися, абсолютно не бояться ранніх весняних заморозків – зацвітає він дуже рано.



Ягоди кизилу підвищують тиск, тому будуть корисні тим, хто страждає від гіпотонії. Настій з кизилу можна використовувати замість своєрідного енергетичного напою: він «розбурхує» нервову систему, покращує концентрацію.

Антиоксиданти, фітонциди та аскорбінова кислота мають протизапальний та антибактеріальний ефект. Тому ягоди дерену можна вживати для профілактики простудних та інших захворювань.

Кизилу потрібно близько 25 квадратних метрів площі. До сусідніх дерев відстань повинна бути щонайменше 5 метрів.

Консервація з кизилу
Консервація з кизилу. Східні Бескиди, Польща.

Дерево кизилу здатне витримувати морози до -30 градусів за Цельсієм без укриття.

Надлишок кислоти в ягодах кизилу може зашкодити людям, у яких діагностовано виразку шлунка або синдром подразненого кишківника.

Дерен за кольором схожий на черешню, що може ввести в оману недосвідчених покупців. Потрібно враховувати, що кизил яскраво-червоного кольору з великою ймовірністю виявиться нестерпно кислим. Ягоди чорно-червоного відтінку менш кислі, але вони вже зрілі, їх не варто купувати із запасом.

Трохи недозрілий кизил можна без побоювання зберігати при кімнатній температурі. За 3-7 днів він дійде до кондиції. Для зберігання стиглих ягід краще підійде холодильник.



Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!

Вам також може сподобатися