Цікаві факти про локшину швидкого приготування

Локшина швидкого приготування – це макаронний виріб у вигляді попередньо відвареного та висушеного блоку, який можна швидко приготувати, просто додавши гарячу воду та приправи. Така локшина дешева і проста у приготуванні, що робить її однією з найпопулярніших страв у світі.

Суп із локшини швидкого приготування.

Цей макаронний виріб їдять у кожній країні світу, його часто поєднують зі своєю традиційною національною кухнею, що робить його одним із найбільш споживаних продуктів у всьому світі.

Зараз у світі щороку з’їдається близько 103 мільярдів порцій готової до вживання локшини. З них Китай споживає близько 40 млрд (39% світового споживання), Індонезія – 12 млрд, Індія – 6 млрд, Японія – 5,7 млрд, В’єтнам – 5,2 млрд.

Серед країн з найбільшим споживанням такої локшини на душу населення лідирують Південна Корея (74,6 порції), В’єтнам (53,9 порції) і Непал (53 порції).

Локшина швидкого приготування – цікаві факти

• Отже, як вже було сказано вище, щороку в світі поїдається понад 100 мільярдів порцій локшини швидкого приготування. Це приблизно в 13 разів більше за чисельність населення Землі, тобто на одну людину в середньому доводиться трохи більше однієї порції на місяць.

• Локшина швидкого приготування насправді не шкідливіша за звичайні дешеві макарони, тобто в цілому не шкідлива взагалі. Але деякі виробники додають до спецій різні смакові добавки, і деякі з яких, м’яко кажучи, зовсім не корисні.

• Винахідником локшини швидкого приготування в її сучасному вигляді вважається японець китайського походження Момофуку Андо, який понад півстоліття тому, у 1958 році, заснував перше у світі її промислове виробництво під торговою маркою «Chikin Ramen» (зі смаком курки).

• У 1995 році компанія «Техноком» почала продаж в Україні локшини швидкого приготування під назвою «Мівіна». З часом ця назва стала прозивною серед українських споживачів – часто будь-яку локшину, що готується запарюванням окропом за 3-4 хвилини, називають «мівіною», незалежно від фірми-виробника. Компанію «Техноком» заснував в’єтнамський підприємець Фам Нят Вионг (у 2010 році він продав її концерну «Nestle» за 150 мільйонів доларів). До речі, саме слово «Мівіна» походить від в’єтнамського «mì Việt Nam», що у перекладі означає «в’єтнамська локшина».

Один із варіантів приправ, що додаються до локшини швидкого приготування.

• У 1971 році японська компанія «Nissin Food» вперше випустила у продаж локшину в пінопластовій чашці («Cup Noodle»), в якій її можна було заварити, не використовуючи при цьому інший посуд. Пізніше у такі чашки стали також класти овочі та інші інгредієнти, що перетворило просту локшину на суп.

• Що цікаво, у Таїланді локшина швидкого приготування називається «мама». Насправді Mama – це один із місцевих брендів, але він такий популярний, що так тут стали називати взагалі всі види подібної локшини.

• У 2000 році в Японії було проведено масштабне соціологічне опитування на тему найзначнішого японського винаходу XX століття. І локшина швидкого приготування здобула перше місце, друге місце отримало караоке, а ось компакт-диск взагалі виявився лише п’ятим.

• Спочатку, тільки-но з’явившись, локшина швидкого приготування була дуже дорогим продуктом, практично делікатесом. Вона коштувала у 5-6 разів дорожче за звичайну локшину, яку потрібно було варити. А зараз це один з найдешевших продуктів.

• У Таїланді існує особливий індекс Mama Noodles Index, що слугує своєрідним економічним індикатором, тобто показує споживання локшини швидкого приготування в залежності від економічної ситуації в країні. У кризові часи споживання цього продукту незмінно зростає, оскільки у людей не вистачає грошей на іншу їжу.

• Широко відома в росії та деяких інших країнах СНД локшина «Доширак» насправді по-корейськи читається як «Тосірак», але ця назва була визнана неблагозвучною, тому її трохи видозмінили. Що цікаво, в росії цю локшину спочатку продавали під назвою «Досирак», але швидко зрозуміли, що це дуже невдалий вибір імені.

• Більшість виробників для покращення смаку локшини додає глутамат натрію, часом у значних кількостях. Але шкідливість глутамату сильно перебільшена, і немає жодного свідчення того, що він взагалі може завдати шкоди людському організму, якщо вживати його в розумних кількостях, а не їсти ложками.

• Найбільше локшина швидкого приготування популярна в країнах Азії. Перше місце за її популярністю серед населення займає Китай, на який припадає близько 40% її світового споживання.

Великий вибір локшини швидкого приготування в магазині в “Маленькому Токіо” у Лос-Анджелесі, Каліфорнія, США.

• У Японії, в Осаці та Йокогамі, є музеї, цілком і повністю присвячені цьому продукту харчування, і відвідати їх можна навіть на віртуальній екскурсії, причому абсолютно безкоштовно. Аналогічний музей є і у китайському Гонконгу.

• У 2005 році було створено особливу локшину швидкого приготування для космонавтів, яку можна заварювати в невагомості, причому навіть без окропу. Першою людиною, що скуштувала цю страву в космосі, став японський космонавт Соїті Ногуті.

• Термін придатності на упаковках локшини швидкого приготування зазвичай вказується як 12 місяців з дати виготовлення. Насправді, локшина, як і інші макаронні вироби, при зберіганні в темному сухому місці з невисоким рівнем вологості може зберігатися декілька років і не псуватися. Щоправда, соуси, якщо вони є в упаковці, зіпсуються набагато швидше.