Цікаві факти про річку Дон

Дон (у Середні віки – Великий Дон) – це п’ята за довжиною річка в Європі (після Волги, Дунаю, Уралу і Дніпра) та дванадцята в РФ. Його довжина становить близько 1870 кілометрів. Впадає в Таганрозьку затоку Азовського моря, утворюючи дельту з численними рукавами та протоками.

Річка бере свій початок з північної частини Середньоруської височини на висоті приблизно 180 метрів над рівнем моря. Водозбірний басейн річки Дон займає площу близько 422 000 квадратних кілометрів і охоплює території 14-ти областей РФ та 3-х областей України.

Річка Дон приймає близько 90 приток довжиною понад 25 кілометрів, з яких 18 мають довжину понад 100 км. Судноплавний Волго-Донський канал, побудований у 1952 році, з’єднує Дон з Волгою. Щорічно Дон вносить в Азовське море до 14 мільйонів тонн мулу, піску і глини та близько 6 мільйонів тонн мінеральних речовин.

Найцікавіші факти про річку Дон

Цимлянське водосховище на річці Дон.

• В минулому річка Дон впадала в Чорне море в районі Керченської протоки, а не в Азовське, якого тоді ще не існувало. Потім в результаті тектонічних процесів надлишкові води з Чорного моря затопили відносно невелику долину, в результаті чого утворилося Азовське море, в яке могутній Дон зараз і впадає.

• Первісні люди мешкали на Дону з незапам’ятних часів. Найдавнішою знахідкою, що підтверджує цю теорію, є виявлена тут кістка верблюда, на якій видно сліди її обробки примітивною кам’яною пилкою. Вік кістки становить, за різними оцінками, від 1,9 до 2,1 мільйона років.

• Багато приток Дону мають у своїй назві слово «Донець». Наприклад, Мертвий Донець, Липовий Донець, Сіверський Донець, Сухий Донець тощо. А в Осетії досі всі найменування річок закінчуються на «дон» – Ардон, Урсдон, Кармадон і так далі.

• Як вже було сказано вище, у довжину Дон досягає 1870 кілометрів, що робить його однією з найбільших річок всієї Європи. Він зіграв величезну роль в історії, будучи найважливішою торговою артерією протягом тисячоліть. Стародавнім грекам він був відомий під назвою «Танаїс», причому вони вважали, що ця річка розділяє Європу і Азію. Згадки про Дона збереглися і в сагах вікінгів, правда, сіверяни називали його інакше – Ванаквісль.

Річка Дон в місті Ростов-на Дону.

• За часів Російської імперії Дон і його околиці були вільним краєм, де не існувало кріпосного права, звичайного майже у всіх інших частинах величезної країни. Тоді ж існувало правило – «з Дону видачі немає», тобто – кріпаки, які втекли від своїх господарів і дісталися сюди, ставали вільними, і ніхто не мав права вимагати їх повернення колишнім господарям.

• Про початок Дону довгий час велися суперечки, оскільки встановити це місце точно не вдавалося. Найчастіше ним вважали або озеро Іван, або Шатське водосховище, але обидві версії невірні – води цього озера потрапляють в річку тільки в разі сильних дощів, а водосховище і зовсім з нею не з’єднане. Зараз вважається, що витоком є струмок Урванка, який бере свій початок в місті Новомосковськ Тульської області.

• Крім російського Дону, в світі є й інші річки з тією ж назвою. Don (англійською мовою) є в Канаді, Англії та Шотландії. У інших річок, зокрема – у Дніпра, Дністра, Дунаю та деяких інших, явно присутній той же корінь в назві. Вчені встановили, що слово «dānu» було присутнє в древніх індоарійських мовах, означаючи в перекладі «річка», звідси і така схожість річкових назв в самих різних регіонах.

Вважається, що річка Дон бере свій початок в місті Новомосковськ, що знаходиться в Тульській області РФ. Знімок 2013 року.

• На Дону будували свої міста представники самих різних народів – генуезці, венеціанці, греки. Сучасний Азов, наприклад, в минулому був середньовічним містом Тана, заснованим в XII столітті генуезцями. Після захоплення його Османською імперією у 1475 році він став іменуватися Азафом, а в російській мові ця назва перетворилася на «Азов».

• Дон іменували «тихим» задовго до того, як Михайло Шолохов написав свій знаменитий роман з такою ж назвою. Просто ця річка дуже некваплива, середня швидкість її течії не перевищує 3-х км/г. За всю свою значну довжину Дон знижується всього на 180 метрів щодо рівня моря, а середній його ухил не перевищує 0,1 градуса, чим і обумовлена низька швидкість його течії.

• Будівництво на берегах Дону ведеться з оглядкою, оскільки рівень води в ньому під час повені підвищується дуже сильно, рекорд становив 13 метрів. Розливаючись, спокійна в звичайний час річка здатна зруйнувати будь-які споруди, які необережні люди можуть звести в прибережній зоні. Втім, зазвичай паводки тут не настільки руйнівні.

***На верхньому фото: Набережна річки Дон, станиця Вешенська, Ростовська область, РФ.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!