Цікаві факти про картину Мона Ліза
Мона Ліза або Джоконда (італ. Mona Lisa, La Gioconda) – одна з найвідоміших картин італійського художника Леонардо да Вінчі. Належить до епохи Відродження. На картині зображена жінка, яка дивиться на глядача із «загадковою усмішкою».
Портрет був написаний олією на тополиній дошці в XVI столітті. Це одна з найвідоміших картин в історії західного мистецтва; небагато інших картин настільки відомі та відтворені. Картина належить французькому уряду і зберігається в паризькому Луврі.
Ймовірно, Леонардо да Вінчі почав малювати Мона Лізу у 1503 році і, за словами Джорджо Вазарі (автора біографій італійських художників), завершив її через чотири роки. Вазарі опублікував біографію Леонардо через 31 рік після його смерті. В ній він ідентифікував жінку на картині як Лізу, дружину багатого флорентійського купця Франческо дель Джокондо.
«Мона» є поширеним італійським скороченням слова «мадонна», що означає «моя леді», еквівалент французького «мадам», тому назва картини означає «Мадам Ліза». Альтернативна назва «Джоконда» (Gioconda) є жіночою формою роду Giocondo. Італійською мовою «giocondo» означає «веселий, життєрадісний, жвавий», отже, «gioconda» означає «весела жінка». Через усмішку ця назва набуває подвійного значення.
Вже у XIX столітті як «Мона Ліза», так і «Джоконда» були усталеними назвами картини. До того, як ці назви були встановлені, картину називали різними описовими фразами, наприклад «невідома флорентійська леді» тощо.
Цікаві факти про Мона Лізу
• Обличчя жінки на портреті «Мона Ліза» здається дивним, тому що у неї відсутні брови. Насправді, вони спочатку там були, але їх випадково «видали» в результаті невдалої реставрації, а відновлювати не наважилися, щоб не завдати ще більшої шкоди безцінній картині.
• Як вже було сказано вище, написана «Мона Ліза» на дошці, а не на полотні. Однак у фільмі-антиутопії «Еквілібріум» показано, як люди спалюють цю картину, і там чітко видно, як горить полотно. Просто творці «Еквілібріума», мабуть, не знали, що полотна там немає і ніколи не було.
• Повна назва картини – «Портрет пані Лізи дель Джокондо», тому її іноді називають просто «Джокондою». Її автором є Леонардо да Вінчі, і це полотно є одним із найвідоміших його творів.
• «Мона Ліза» написана так хитро, що людині, яка розглядає картину, завжди здається, ніби намальована на ній жінка дивиться прямо на неї. Навіть якщо відійти убік, цей ефект зберігається.
• Згідно з найпоширенішою теорією, картина є портретом Лізи Герардіні дель Джокондо, дочки багатого флорентійськолго торговця шовком. Однак деякі дослідники сумніваються в цій версії, пропонуючи інші теорії. Зокрема, є думка, що «Мона Ліза» насправді є автопортретом самого Леонардо да Вінчі, але в образі жінки. Ось так!
• В Луврі для «Мона Лізи» відведено окрему залу, в якій немає інших творів мистецтва. А на встановлення охоронної системи у цій кімнаті адміністрація музею витратила близько 7 мільйонів євро.
• Наполеон Бонапарт, проголосивши себе імператором, забрав «Мона Лізу» з Лувру і повісив у своїй спальні. Щоправда, він сам же і повернув безцінну картину назад.
• Під час Другої світової війни, коли Францію було окуповано Німеччиною, «Мона Ліза» була евакуйована, і німцям так і не вдалося її розшукати, незважаючи на всі зусилля. Інформація про те, де картину ховали протягом трьох років, не розголошується й досі.
• Спочатку жінка на портреті виглядала інакше. Дослідження за допомогою сучасних технологій допомогло встановити, що Леонардо да Вінчі переробляв картину двічі, мабуть, намагаючись покращити її та довести до досконалості.
• Зазвичай художники підписують свої твори, але на «Мона Лізі» да Вінчі не залишив ні дати, ні підпису. Більш того, згадок про цю картину немає навіть у його щоденниках, хоча про те, що саме він працював над нею, свідчить безліч інших історичних документів, і його авторство є незаперечним.
• Вік «Мона Лізи» вже перевищив 500 років, написана вона була на початку XVI століття. Картина вже вкрита тріщинами, і фарба на ній дуже крихка, тож її давно вже не вивозять на виставки, навіть на найпрестижніші. Крім того, від віку вона помітно потемніла.
• Створена «Мона Ліза» була у Флоренції, але більшу частину своєї історії вона перебуває у Франції. Зараз ця картина зберігається в Парижі, в Луврі, колишній резиденції французьких королів, перетвореній на музей.
• Зараз «Мона Ліза» є найдорожчою картиною у світі. Вона застрахована на 3 мільярди доларів! Зважаючи на все, якщо картина загине або буде вкрадена, компанія, що застрахувала її, має всі шанси розоритися.
• На початку минулого століття «Мона Ліза» була відома лише знавцям мистецтва, але не широкому загалу. Однак у 1911 році вона була викрадена працівником Лувру Вінченцо Перуджею (Vincenzo Peruggia). Щоб повернути картину, Франція навіть закрила кордони і розгорнула масштабні пошуки.
• Одним із підозрюваних у справі про викрадення «Мона Лізи» проходив навіть знаменитий живописець Пабло Пікассо. Зрозуміло, ніяких звинувачень йому не пред’являли, а пізніше стало відомо, що він тут взагалі ні до чого.
• Знайти викрадену картину вдалося лише через 2 роки в Італії (увесь цей час в паризькому Луврі висіла її копія в жалобній рамі), коли викрадач Вінченцо Перуджа відгукнувся на оголошення в газеті і виявив бажання продати картину одному з італійських музеїв. Думки про Перуджу розділилися – деякі італійці хвалили викрадача за те, що він повернув картину на історичну батьківщину. В результаті йому таки винесли вирок за крадіжку, однак засудили до дуже невеликого терміну – 1 рік і 15 днів у в’язниці, але відсидів він і того менше – всього близько семи місяців.
• Вся ця історія з викраденням зробила «Мона Лізу» найвідомішою картиною у світі. Викрадена вона була у серпні 1911 року, і ця подія залишалася на перших шпальтах газет доти, доки її не витіснили повідомлення про катастрофу сумнозвісного «Титаніка» у квітні 1912 року.
• У 1956 році картина була двічі пошкоджена відвідувачами – один із них облив кислотою нижню частину полотна, а інший кинув у неї камінь і пошкодив на картині фарбу. Після цього «Мона Лізу» сховали за товсте броньоване скло, здатне витримати навіть постріл із вогнепальної зброї.
• Усмішка «Джоконди» або її відсутність – одна з причин ореолу загадковості, що оточує картину. Якщо дивитися прямо в обличчя на картині, то здається, що воно усміхається, але варто відвести очі трохи в бік, як посмішка зникає. Да Вінчі вдалося створити ефект «мерехтливої» усмішки.
• У минулому картина була ширшою, ніж зараз, але в якийсь момент її боковини були обрізані. Цей факт став відомим після того, як було знайдено старі репродукції «Мона Лізи», на яких видно, як цей портрет виглядав спочатку.
