Цікаві факти про мис Доброї Надії

Мис Доброї Надії (англ. Cape of Good Hope) – це висока і стрімка скеля, розташована приблизно за 45 км на південь від Кейптауна, мегаполісу в Південно-Африканській Республіці, названого на його честь.
Це не найпівденніша точка Африки, вона знаходиться приблизно за 150 км на південний схід (мис Голковий; Cape Agulhas), і тільки від неї узбережжя Африки повертає на схід, де починається прохід до Індійського океану. Але, незважаючи на це, мис Доброї Надії завжди вважався серед моряків важливою точкою.

Скелястий рельєф на березі океану продовжується під водою і йде далеко від берега. Більшість скель знаходяться лише на глибині від 50 см до 3 метрів під поверхнею води, і їх вершини іноді піднімаються над поверхнею під час відпливу. У минулі часи плавати навколо цього мису було дуже небезпечно.
Назва «мис Доброї Надії» заснована на тому, що моряки, досягнувши його, вважали, що йдуть правильним морським шляхом, по якому вони дістануться до Індії. Однак для багатьох з них сподівання не виправдалися, адже навколо цього мису на дні моря лежить більше 3000 уламків кораблів. Крім підводних скель, велику небезпеку вздовж мису становлять ще й сильні вітри та жорстокі шторми.
Мис Доброї Надії – цікаві факти
• Як було сказано вище, попри поширену думку, мис Доброї Надії не є найпівденнішою точкою Африки, мис Голковий знаходиться за 150 кілометрів на південний схід, ось там і розташований південь Чорного континенту. А мис Доброї Надії – це лише південно-західна околиця Африки.
• Європейцям цей мис став відомим у 1488 році завдяки португальським мореплавцям. Тут побувала експедиція, якою керував Бартоломеу Діаш. Португальці шукали морський шлях до Індії вздовж узбережжя Африки. Причому південь континенту зустрів їх зовсім не привітно, оскільки лютував сильний шторм. Команда збунтувалася і відмовилася продовжувати пошуки Індії.
• Бартоломеу Діаш назвав це місце «мисом Бур», але король Португалії Жуан II, побоюючись, що така назва може відлякати моряків, наказав називати його інакше – мисом Доброї Надії.
• Майже через 10 років після відкриття мису, у 1497-му, інший великий португальський мореплавець Васко да Гама продовжив справу свого попередника у пошуках морського шляху до Індії. Першим обігнувши мис Доброї Надії, він таки дістався індійських берегів. Відтоді обнадійлива назва «мис Доброї Надії» стала куди більш знаменнішою, ніж заздалегідь лякаюче ім’я «мис Бур».

• Скелястий мис Доброї Надії знаходиться на Капському півострові у Південно-Африканській Республіці. Він є одним із природніх об’єктів національного парку «Столова гора», до якого входить ще один мис – Кейп-Пойнт. Приблизно за 45 кілометрів на північ від мису Доброї Надії розташоване місто Кейптаун – друге за величиною у ПАР.
• У середині XVII століття, а точніше – у 1652 році, до мису Доброї Надії прибули голландці, що заснували неподалік поселення, з якого згодом і виріс майбутній Кейптаун. Тут продавали харчі для екіпажів суден, що проходили повз, а також надавали медичну допомогу хворим. Нині це величезне місто з населенням понад 3,5 мільйона жителів.
• Вищезгаданий Бартоломеу Діаш, першовідкривач мису Доброї Надії, і сам загинув у цих місцях. Його корабель безвісти зник біля південної околиці Африки 29 травня 1500 року. Саме тоді матроси інших португальських кораблів бачили його востаннє, і саме біля того мису, відкриття якого принесло Бартоломею Діашу світову славу.
• Як вже було сказано вище, мис Доброї Надії є ділянкою національного парку «Столова гора», що був заснований у 1998 року. Одних тільки рослин тут нараховується понад 1000 видів, причому більшу частину з них можна зустріти лише у Південній Африці. Широко представлений і тваринний світ, тут мешкають пінгвіни, антилопи, зебри, є навіть ферма, де розводять страусів. До речі, у вартість квитка до заповідної зони входить і обід, де обов’язковою стравою є стейк зі страуса.
• За легендою, у 1641 році неподалік мису Доброї Надії зазнало аварії голландське судно. З того часу корабель-примара «Летючий голландець» приречений на вічне блукання морями. Серед моряків поширений переказ про те, що зустріч із «Летючим голландцем» є провісником трагічних подій. У 1939 році в багатьох газетах світу з’явилися повідомлення про те, що корабель-примару бачили відпочиваючі на пляжах Південної Африки.

• У 1857 році на мисі було споруджено маяк, для того, щоб судноплавство в цих місцях стало безпечнішим. Однак перший досвід виявився невдалим, маяк виявився надто високим, значну частину часу його закривали хмари та тумани. У 1911 році, після краху португальського лайнера, маяк вирішили перенести на інше місце. Через 2 роки розпочалося будівництво, яке тривало аж 6 років. А у прибережних водах лежать уламки десятків суден, що так і не зуміли пройти повз «мис Бур».
• Пінгвінів можна зустріти не лише у Антарктиді, на мисі Доброї Надії мешкає безліч африканських пінгвінів. Їх зріст може досягати 70 см, а вага – 5 кг. Вони здатні долати в океані величезні відстані, розвиваючи при цьому швидкість до 20 кілометрів на годину. А ось літати африканські пінгвіни, як і всі їхні родичі, не вміють.