5 популярних міфів про конкістадорів та завоювання Америки
У XVI столітті іспанці почали відправляти за океан одну експедицію за іншою та «обживати» Північну та Південну Америки. Десь їх прийняли дружелюбно, а десь зі зброєю, але в будь-якому разі для індіанців все скінчилося дуже плачевно. Але чи можна вірити всьому, що писали у підручниках? Виявляється, що ні, і багато з того, чому нас вчили, не більше ніж міфи.
Зі шкільної програми історії ми знаємо, що конкістадори були жадібними і жорстокими завойовниками, які безжально винищували корінне населення «Нового світу». При цьому наше уявлення про ці події побудовано на кількох міфах, які не відповідають дійсності. Далі ми викриємо найпопулярніші з них.
Міф №1. Іспанці знищили мільйони індіанців
Міф про мільйони індіанців, убитих конкістадорами, не одне століття поширюється супротивниками католицизму, яких вистачає у всьому світі. Так, іспанські завойовники не церемонилися з місцевими жителями і були жорстокими та підступними, але знищити мільйони індіанців були не в змозі через свою нечисленність.
Не варто забувати, що за часів Конкісти не було потужної зброї, здатної стерти з лиця землі цілі міста та армії. Набагато більших збитків споконвічним жителям Америки завдали епідемії, привезені з-за океану, а ще – каторжна праця на копальнях та плантаціях.
Індіанці не мали імунітету до хвороб, які поширювали іспанці. Те, що вкладало бравого ідальго на кілька днів у ліжко, ацтека чи майя просто вбивало. Що ж до смертельно небезпечних хвороб, всі вони набагато швидше поширювалися серед індіанців. Коли перші іспанські кораблі прибули до берегів Мексики, ацтеків було щонайменше 20 мільйонів. У 1521 році епідемія віспи, що вибухнула в Теночтітлані (зараз Мехіко), знищила близько 10% населення цього великого міста.
Ще 50 років епідемій тифу та віспи скоротили чисельність ацтеків приблизно на 40%. Загалом за півстоліття населення нинішньої Мексики зменшилося майже наполовину! Не краще були справи і в інших місцях так званого «Нового світу», які «ощасливили» своєю присутністю іспанці. За 15 років нескінченних епідемій від приблизно 30 мільйонів інків залишилося лише близько 3-х мільйонів.
«Жахливим і всеосяжним було нашестя мора на Мексику. Не було жодного дому чи вогнища, на які не вилився б гнів Господній. Коли зникла, розтанула за обрієм чорна біда, країна стала пустелею – ні півнячого крику, ні людського голосу, ні вогню, ні борозни». Так описував це лихо очевидець – францисканський чернець Хуан де Торквемада.
Міф №2. Конкістадори стирали з лиця землі цілі міста
Часто можна почути розповіді про те, що іспанці без розбору знищували усе, що століттями будували і створювали індіанські цивілізації. Руїни стародавніх міст в Белізі, Мексиці та Гватемалі іноді видають за наслідки діяльності конкістадорів.
Але це не відповідає дійсності – завойовники не знищували міста, бо їм самим треба було десь жити і оборонятися. Руйнування зазнавали лише храми місцевих богів. Майже всі індіанські міста, що лежать сьогодні в руїнах, зникли з лиця землі в X столітті, деякі – ще раніше, тобто задовго до приходу іспанців.
Міста, що існували на момент приходу завойовників, в основному збереглися, і деякі з них зараз процвітають, наприклад, Мехіко. Щоправда, архітектурних пам’яток доіспанського періоду в них залишилося дуже мало.
Міф №3. У перемогах конкістадорів вирішальну роль відіграла вогнепальна зброя
Важко заперечувати перевагу мушкетів, аркебуз та гармат перед стрілами та списами. Але говорити про те, що саме вогнепальна зброя допомогла поневолити індіанців, не можна. Жах корінного населення перед «вивергаючими вогонь і смерть палицями» і блискучими обладунками пройшов досить швидко, а чисельна перевага завжди була за індіанцями.
Нерідко проти кількох тисяч конкістадорів збиралася армія з десятків тисяч ацтеків. Їхня поразка була пов’язана не з поганою зброєю – стріли вбивали майже на такій же відстані, що й кулі мушкетів, а індіанці були вправними воїнами. Біда їхня була в повній відсутності тактики ведення бою.
Індіанці просто натовпом кидалися на іспанців, що вишикувалися в бойові порядки, у яких все було влаштовано на полі бою за всіма канонами військової науки. Через це втрати індіанців іноді були в десятки разів більшими.
Відіграла роль і роз’єднаність племен і навіть окремих родів. Згуртуватися індіанцям заважали постійні міжусобиці, а також продажність вождів. Нерідко індіанці билися на боці конкістадорів зі своїми побратимами, як було під час облоги Теночтітлана загоном конкістадора Ернана Кортеса (на фото).
У війську Кортеса було кілька десятків тисяч індіанців, що з якихось причин «мали зуб» на гордих і жорстоких ацтеків. У бою вони були набагато нещаднішими зі своїми земляками, ніж іспанці.
Міф №4. Індіанці були добрим і наївним народом
Нам вселяли, що конкістадори поводилися з індіанцями зі звіриною жорстокістю, якої ті раніше ніколи не знали. Це неправда, тому що назвати тих самих ацтеків невинними ангелами дуже складно. Першим відзначив лютість індіанців першовідкривач Америки Христофор Колумб.
Він же записав у своїх дорожніх щоденниках, що місцеві жителі нових земель зовсім не проти скуштувати людського м’яса. Ацтеки любили релігійні свята і жодне з них не обходилося без людських жертв. До ритуалів індіанці ставилися з розмахом, знищуючи за раз кілька десятків і навіть сотень нещасних.
Вбивали індіанці витончено, наприклад, кидаючи жертву в багаття, потім витягуючи ще живу для того, щоб вирізати серце, і знову кинути у вогонь. Ацтеки та майя постійно воювали з сусідніми племенами та захоплювали багато полонених. Але військову здобич не використовували як рабів, тому всіх чужинців приносили в жертву.
Міф №5. Іспанці принесли в Америку рабство
Чомусь усі впевнені, що до приходу європейців в Америці не було рабства. Але це помилка – раби в індіанців були, причому навіть у мирних племенах. Військовополонені, як вже було сказано вище, майже завжди приносилися в жертву богам, тому рабами найчастіше ставали одноплемінники.
Потрапити в рабство можна було за борги, крадіжку та багато інших побутових провин. Невільники працювали на полях, ходили на полювання, виконували домашню роботу тощо. У цьому плані іспанці не навчили індіанців нічому новому, хіба що поводилися з рабами гірше і не скупилися на покарання.
Католицька церква зовсім не вчила робити з індіанців рабів, як багато хто вважає. Навпаки, церковники наказували конкістадорам перетворювати індіанців на християн, вчити їх читати і писати, носити європейський одяг. Але насправді все було інакше, й індіанці, які потрапили до рук іспанців, просто перетворювалися на безкоштовну робочу силу.
Коментування закрито.