Skip to content 
Зараз, коли ви читаєте цю статтю, в повітрі у всьому світі знаходяться 11-12 тисяч пасажирських авіалайнерів. За добу їхня кількість сягає понад 200 тисяч. Зрозуміло, не всі вони перебувають у сприятливих умовах. Десь пілотів підстерігає щільна хмарність, десь висока турбулентність, а десь і гроза. Що ж буде, якщо у літак під час польоту потрапить блискавка? І чи варто цього боятися пасажирам?
Забігаючи наперед, скажемо, що пасажири в салоні авіалайнера можуть навіть не зрозуміти, що в літак вдарила блискавка. Екіпаж у кабіні, швидше за все, почує якийсь приглушений звук. Тобто, жодних наслідків удар атмосферної електрики в літак не матиме. Очевидно, якщо техніка повністю справна. Але як інженерам вдається досягти такого рівня безпеки?
Ідеальний спосіб забезпечити повітряному судну безпеку в грозу – облетіти її. Але так виходить далеко не завжди. Літак, який потрапив у грозову хмару, буквально притягує до себе блискавки. Це відбувається через статичну електрику, що накопичується на його обшивці через тертя об повітря, в якому містяться частинки пилу.
Згідно зі статистикою, на кожні 2500-3000 годин польоту припадає щонайменше один удар блискавки. А це означає, що кожного року в такій ситуації виявляються тисячі літаків. При цьому ми не бачимо новин про катастрофи, пов’язані з цим явищем.
Найбільшою небезпекою для авіалайнерів є іскра, що може виникнути в паливній системі через удар блискавки. Але є й інші ризики, пов’язані з атмосферною електрикою. Наприклад, блискавка може спричинити сильне електромагнітне поле, від якого постраждають люди та електроніка авіалайнера. Можуть оплавитися лопаті гвинтів або лопатки турбін.
Способи захисту від блискавки
Основний спосіб захисту літака від блискавки – це зняття статичного заряду. Він дозволяє значно зменшити ймовірність влучення блискавки та її силу. Для цього на краях крил передбачені блискавковідводи. Крім того, літаки покривають особливою фарбою, до складу якої входять антистатичні компоненти. Ще в сучасних повітряних суднах є спеціальне обладнання, що генерує заряд зворотної полярності. Він допомагає компенсувати статичну електрику.
Блискавковідводи на краях крил.
Достеменно відомо, що найчастіше блискавка потрапляє до носової частини літака. Інженери конструюють цю частину лайнера так, щоб заряд пробігав по обшивці, не завдаючи шкоди життєво важливим системам. Колись фюзеляжі літаків виготовляли з легких сплавів, і це допомагало вирішувати проблему.
Але сьогодні все частіше використовуються композитні матеріали, що добре накопичують статичні заряди. Тому доводиться шукати нестандартні рішення та розробляти нові технології. Наприклад, до складу композиту додають металеві волокна. Двигуни, кабіну та паливні баки захищають сітками з металів, що мають хорошу провідність. Для цих цілей ідеально підходить мідь.
Серйозну проблему представляли баки, що пустували в міру витрати палива. Порожній обсяг збирав вибухонебезпечні пари пального. Цю проблему також вирішили. В сучасних літаках порожнеча заповнюється безпечними інертними газами, що не горять. Тож під час польоту можна не боятися блискавок. Набагато небезпечніша для літака сильна турбулентність, що виникає при попаданні в щільну хмарність.
ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ
-
Бджоли – найцікавіші факти (3 731) -
Цікаві факти про борщ (3 160) -
Чи ховають страуси голову в пісок? (3 137) -
Найцікавіші факти про математику (3 047) -
Найцікавіші факти про колібрі (2 967)
