У раціоні наших предків ріпа відігравала величезну роль. Незважаючи на те, що її батьківщиною є Західна Азія, на Русі ріпа була відома з найдавніших часів, про неї згадується в стародавніх літописах. Тільки у XIX столітті ріпу почала поступово витісняти картопля.

• Ріпа – ідеальний продукт для схуднення. У 100 грамах цього коренеплоду міститься тільки 30 кілокалорій, зате вітамінів в ньому хоч відбавляй.

• Приготування ріпи не вимагало особливої майстерності, досить було наповнити горщик і поставити його в піч. Через певний час ріпа розм’якшувалася, перетворюючись на апетитне блюдо. Звідси й пішов вислів – «простіше пареної ріпи». Він став позначати дуже просте заняття, для якого не обов’язкова майстерність виконавця.

• Ріпа чудово пристосувалася навіть до суворого клімату північної Європи, є відомості про те, що її сіяли монахи на Соловецьких островах. Плантації, де вирощувалася ріпа, часто згадуються в стародавніх документах. Мабуть, ні в якій іншій державі ріпа не була таким популярним продуктом, як на Русі. Неврожаї цієї культури були справжнім лихом, що загрожували голодом.

• Відома ріпа була і в інших державах. Але в Стародавньому Єгипті і Греції до неї ставилися без належної поваги, вважаючи їжею рабів. Наприклад, ріпою годували будівельників, що зводили єгипетські піраміди.

• У російській народній казці «Ріпка» дідові вдалося виростити такий коренеплід, що висмикнути його з землі вдалося лише спільними зусиллями діда, баби, онуки, собаки, кішки і миші. Невже ріпа дійсно досягає таких величезних розмірів? Якщо вірити знаменитій Книзі рекордів Гіннесса, то найбільша ріпа була вирощена у 1972-му році в Наффертоні у Великобританії. Вага рекордсменки склала 15 кілограмів 975 грамів. Є відомості і про більш великі плоди. Наприклад, у 1768-му році вага однієї ріпи склала, нібито, цілих 33 кілограми. Ось тільки документальних підтверджень цього факту немає.

• У ріпі міститься багато кальцію, тому вона була незамінним засобом зміцнення кісток у селянських дітлахів. Крім того, ріпа має сечогінні та протизапальні властивості. Суміш соку ріпи з медом дуже добре допомагає при простудних захворюваннях. А полоскання рота соком ріпи рятувало наших предків від зубного болю. Лікарі не рекомендують вживати ріпу при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

• Щороку в другу суботу листопада місто Ріхтершвіль у Швейцарії стає місцем проведення «Фестивалю ріпи». Ця традиція з’явилася близько ста років тому. Вулиці і будинки міста прикрашають тисячі ліхтарів, виготовлених з ріпи. А відвідувачам заходу пропонується великий вибір страв. Звісно, з ріпи. Це найбільший в світі фестиваль, присвячений ріпі. На час фестивалю її заготовлюється близько 25-ти тонн.

• Ріпа була однією з небагатьох сільськогосподарських культур, врожай якої вдавалося збирати двічі на рік навіть в умовах нашого клімату. Перший раз її сіяли в кінці квітня, щоб прибрати на початку липня. Така ріпа відрізнялася відмінним смаком, але не годилася для тривалого зберігання. На зиму запасати ріпу, яку саджали в липні, а прибирали вже у вересні.

• 28 вересня православна церква відзначає день святого великомученика Микити Готського. А в народі його називали Микита-Ріпоріз або Микита-Гусепроліт. В цей час гуси летіли з півночі в теплі краї, приносячи на своїх хвостах, як стверджували в народі, зиму. А з городів прибирали ріпу, заготовляючи її на зиму.

• «У землю блошкою, з землі – коржем». Ось така була загадка про ріпку. Вся справа в тому, що її насіння настільки дрібне, що сіяти його руками дуже важко. Тому, існувало таке ремесло – плювальник ріпи. Плювальник повинен був точно розподілити кількість насіння на певній ділянці і рівномірно розсіяти його. При зовнішній простоті, заняття було непростим, а праця плювальника добре оплачувалася.

• Ріпа різних сортів має жовтий або білий колір. Столові сорти мають плоску або злегка округлу форму, а кормові – подовжену. Їх називають турнепсом. Він дає відмінний врожай, до 50-ти тонн з гектара, і використовується як корм для багатьох видів домашніх тварин. Цікавий факт: у 1984-му році вийшов перший альбом радянської рок-групи «Рондо». Складно сказати, чи займалися учасники групи коли-небудь сільським господарством, але цей альбом вони назвали «Турнепс».

• Рецепт страви з назвою «ріпник» можна знайти навіть у Володимира Івановича Даля. Для приготування «ріпника» варену або парену ріпу змішували з солодом або толокном, заливали водою і ставили нудитися в піч. Солод виготовляли шляхом пророщування злаків, найчастіше ячменю. А толокно – борошно з ячменю або вівса. Зерно спочатку пропарювали, потім сушили, обсмажували і товкли (звідси й назва).

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!