Цікаві факти про мати-й-мачуху

Мати-й-мачуха або підбіл звичайний (лат. Tussilago farfara) – рослина з сімейства айстрових (або складноцвітих; лат. Asteraceae). Інші місцеві назви – мачушник, мати-мачуха, підбій, білпух тощо.

Багаторічна трав’яниста рослина з великою кількістю стебел, які вкриті лускатим зеленим або рожевим листям. На верхівці стебла знаходиться золотисто-жовта квіткова головка. Після цвітіння утворюються великі зелені листки на довгих стеблах. Листя і квітки мають слабкий запах, а смак листя гіркий.

Підбіл звичайний можна знайти майже на всіх висотах від низин до гірських районів, якщо є достатньо вологи. Він може рости на великих площах і допомагає створити більш родючий грунт.

Цікаві факти про підбіл звичайний

Мати-й-мачуха, суцвіття. Знято в Карлсруе у Німеччині.

• Назву мати-й-мачуха ця широко відома рослина отримала не випадково. Одна її сторона на дотик здається холодною та гладкою, а інша – м’якою та приємною. Комусь у минулому це нагадало порівняння материнської любові з холодністю мачухи.

• Насправді у цієї рослини є й інша назва – туссілаго. Вона походить з латині, і, до речі, англійською теж називається саме так. Латинською «tussis» означає «кашель», і оригінальна назва складена зі слів «кашель» і «проганяти», тобто туссілаго, або мати-й-мачуха – це «кашлегон».

• Мати-й-мачуха широко застосовується як в офіційній, так і традиційній медицині, і високо цінується за свої лікарські властивості. В основному її використовують проти кашлю, кашлюку та мокротиння. Не в чистому вигляді, звичайно, з неї роблять ліки, хоча в народній медицині користуються популярністю і різні відвари.

• У всіх частинах мати-й-мачухи містяться пірролізидинові алкалоїди. Вони досить слабо вивчені, але вчені стверджують, що вони злегка токсичні, тому лікуватися настоями та відварами з цієї рослини лікарі не рекомендують більше одного місяця поспіль.

• Підбіл звичайний знайшов своє місце й у геральдиці. У Норвегії є комуна Наннестад, яка відома, серед іншого, ще й тим, що ця рослина тут росте повсюдно. Тому її зобразили на гербі Наннестаду.

• У бджолярів мати-й-мачуха вважається дуже цінною рослиною. Вона виробляє значну кількість пилку та нектару, до того ж – цвісти починає зазвичай ранньою весною, раніше більшості інших квіткових, що для бджіл дуже важливо.

• Ефективність підбілу звичайного як медоноса безпосередньо залежить від того, де саме він росте. Якщо він виріс на північному схилі пагорба, навіть невеликого, то навряд чи на одній рослині буде більше 5 суцвіть, тоді як на південному схилі їхня кількість може сягати 10-11.

Мати-й-мачуха (листя) на берегах річки Димбовіца, Румунія.

• Якщо надламати або розрізати свіжий лист мати-й-мачухи, можна виявити, що всередині присутня велика кількість слизу. Саме в цьому слизу і містяться речовини, які роблять її настільки популярною і поширеною лікарською рослиною.

• Квітки мати-й-мачухи нагадують квітки кульбаби, вони такі ж жовті, а в кінці цвітіння стають білими та пухнастими, щоб вітер міг рознести насіння по окрузі. Однак, незважаючи на зовнішню подібність, з точки зору ботаніки ці дві рослини не мають практично нічого спільного.

• Підбіл звичайний починає цвісти ранньою весною, як тільки зійде сніг, причому ще до того, як у нього виросте листя. Це відрізняє його від більшості інших рослин, які спершу виростають і відрощують листя, а потім вже починають цвісти.

• Є така народна прикмета: копати колодязь там, де росте багато мати-й-мачухи. Вона має під собою вагомі підстави, оскільки коріння цієї рослини в пошуках води заглиблюється на багато метрів під землю, і велика кількість мати-й-мачухи на якомусь клаптику землі свідчить про те, що там, швидше за все, є вода.

• По ній можна дуже точно прогнозувати погоду на найближчі години. Квіти мати-й-мачухи завжди завчасно закриваються перед дощем, відчуваючи зміну атмосферного тиску. Якщо ж квітки відкриті, значить, найближчим часом дощу можна не очікувати.

Насіння мати-й-мачухи. Знято у Саарбрюккені в Німеччині.

• Найближчим родичем мати-й-мачухи є білокопитник (або кремена). У минулому вчені вважали їх різними видами одного й того ж роду, але сучасна наука розділила їх, тому зараз існує всього один вид мати-й-мачухи і дюжина видів схожих на неї білокопитників. До речі, білокопитник в англійській мові має назву «солодка мати-й-мачуха».

• Ця рослина здатна рости в дуже невибагливих умовах, причому вона особливо охоче проростає на голому грунті, там, де немає трави. Тому її часто можна побачити на узбіччях стежок, схилах канав, на звалищах, пустирях тощо.

• На Русі з підбілом звичайним з давніх-давен було пов’язано кілька прикмет. Вважалося, що сплетений з нього вінок, покладений на неодмінно біле блюдо в домі, позбавить сім’ю сварок і конфліктів. А жінки іноді носили при собі мішечки з листям мати-й-мачухи, вважаючи, що це допоможе їм залучити до себе щастя та любов.