Цікаві факти про мати-й-мачуху

Мати-й-мачуха (Tussilago farfara)

Мати-й-мачуха або підбіл звичайний (лат. Tussilago farfara) – рослина з сімейства айстрових (або складноцвітих; лат. Asteraceae). Інші місцеві назви – мачушник, мати-мачуха, підбій, білпух тощо.

Багаторічна трав’яниста рослина з великою кількістю стебел, які вкриті лускатим зеленим або рожевим листям. На верхівці стебла знаходиться золотисто-жовта квіткова головка. Після цвітіння утворюються великі зелені листки на довгих стеблах. Листя і квітки мають слабкий запах, а смак листя гіркий.

Підбіл звичайний можна знайти майже на всіх висотах від низин до гірських районів, якщо є достатньо вологи. Він може рости на великих площах і допомагає створити більш родючий грунт.

Цікаві факти про підбіл звичайний

Мати-й-мачуха, суцвіття
Мати-й-мачуха, суцвіття. Знято в Карлсруе у Німеччині.

Назву мати-й-мачуха ця широко відома рослина отримала не випадково. Одна її сторона на дотик здається холодною та гладкою, а інша – м’якою та приємною. Комусь у минулому це нагадало порівняння материнської любові з холодністю мачухи.

Насправді у цієї рослини є й інша назва – туссілаго. Вона походить з латині, і, до речі, англійською теж називається саме так. Латинською «tussis» означає «кашель», і оригінальна назва складена зі слів «кашель» і «проганяти», тобто туссілаго, або мати-й-мачуха – це «кашлегон».

Мати-й-мачуха широко застосовується як в офіційній, так і традиційній медицині, і високо цінується за свої лікарські властивості. В основному її використовують проти кашлю, кашлюку та мокротиння. Не в чистому вигляді, звичайно, з неї роблять ліки, хоча в народній медицині користуються популярністю і різні відвари.

У всіх частинах мати-й-мачухи містяться пірролізидинові алкалоїди. Вони досить слабо вивчені, але вчені стверджують, що вони злегка токсичні, тому лікуватися настоями та відварами з цієї рослини лікарі не рекомендують більше одного місяця поспіль.



Підбіл звичайний знайшов своє місце й у геральдиці. У Норвегії є комуна Наннестад, яка відома, серед іншого, ще й тим, що ця рослина тут росте повсюдно. Тому її зобразили на гербі Наннестаду.

У бджолярів мати-й-мачуха вважається дуже цінною рослиною. Вона виробляє значну кількість пилку та нектару, до того ж – цвісти починає зазвичай ранньою весною, раніше більшості інших квіткових, що для бджіл дуже важливо.

Ефективність підбілу звичайного як медоноса безпосередньо залежить від того, де саме він росте. Якщо він виріс на північному схилі пагорба, навіть невеликого, то навряд чи на одній рослині буде більше 5 суцвіть, тоді як на південному схилі їхня кількість може сягати 10-11.

Мати-й-мачуха (листя)
Мати-й-мачуха (листя) на берегах річки Димбовіца, Румунія.

Якщо надламати або розрізати свіжий лист мати-й-мачухи, можна виявити, що всередині присутня велика кількість слизу. Саме в цьому слизу і містяться речовини, які роблять її настільки популярною і поширеною лікарською рослиною.

Квітки мати-й-мачухи нагадують квітки кульбаби, вони такі ж жовті, а в кінці цвітіння стають білими та пухнастими, щоб вітер міг рознести насіння по окрузі. Однак, незважаючи на зовнішню подібність, з точки зору ботаніки ці дві рослини не мають практично нічого спільного.

Підбіл звичайний починає цвісти ранньою весною, як тільки зійде сніг, причому ще до того, як у нього виросте листя. Це відрізняє його від більшості інших рослин, які спершу виростають і відрощують листя, а потім вже починають цвісти.

Є така народна прикмета: копати колодязь там, де росте багато мати-й-мачухи. Вона має під собою вагомі підстави, оскільки коріння цієї рослини в пошуках води заглиблюється на багато метрів під землю, і велика кількість мати-й-мачухи на якомусь клаптику землі свідчить про те, що там, швидше за все, є вода.

По ній можна дуже точно прогнозувати погоду на найближчі години. Квіти мати-й-мачухи завжди завчасно закриваються перед дощем, відчуваючи зміну атмосферного тиску. Якщо ж квітки відкриті, значить, найближчим часом дощу можна не очікувати.

Насіння мати-й-мачухи
Насіння мати-й-мачухи. Знято у Саарбрюккені в Німеччині.

Найближчим родичем мати-й-мачухи є білокопитник (або кремена). У минулому вчені вважали їх різними видами одного й того ж роду, але сучасна наука розділила їх, тому зараз існує всього один вид мати-й-мачухи і дюжина видів схожих на неї білокопитників. До речі, білокопитник в англійській мові має назву «солодка мати-й-мачуха».

Ця рослина здатна рости в дуже невибагливих умовах, причому вона особливо охоче проростає на голому грунті, там, де немає трави. Тому її часто можна побачити на узбіччях стежок, схилах канав, на звалищах, пустирях тощо.

На Русі з підбілом звичайним з давніх-давен було пов’язано кілька прикмет. Вважалося, що сплетений з нього вінок, покладений на неодмінно біле блюдо в домі, позбавить сім’ю сварок і конфліктів. А жінки іноді носили при собі мішечки з листям мати-й-мачухи, вважаючи, що це допоможе їм залучити до себе щастя та любов.



Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!

Вам також може сподобатися