35 цікавих фактів про сову
Справжні сови (лат. Strigidae) – одна з двох родин ряду Совоподібних (Strigiformes). Другою, менш чісленнішою, є родина Сипухових (Tytonidae). До сов відносяться, наприклад – вухаті сови, сплюшки, сичі, пугачі. Всього сімейство сов налічує 23 роди і понад 200 видів.
В Україні живе близько 13 видів совоподібних. Найбільш поширеними є сова сіра, сова вухата, сова болотяна та сич хатній (всі на фото нижче). Найбільший представник сов в нашій країні – це пугач звичайний, він є рідкісним і занесений до Червоної книги України.
Незалежно від видової приналежності, сов об’єднує високий рівень інтелекту, хитрість і повадки безжальних хижаків. Вилітаючи ночами зі своїх гнізд, вони нишпорять у нічному небі у пошуках здобичі, безшумно атакуючи будь-яку жертву, яку в змозі здолати.
У багатьох народів нашої планети сови є символом мудрості та успіху. Однак у деяких частинах світу ці птахи асоціюються зі смертю та нещастям, ймовірно, через їх нічний спосіб життя та характерне ухання.
Найцікавіші факти про сов
• Ці птахи зустрічаються на всіх континентах нашої планети, крім Антарктиди та деяких ізольованих островів.
• Що цікаво, слух у них гостріший, ніж у будь-яких інших нині існуючих птахів, і майже в чотири рази тонше, ніж у кішки, і приблизно у 50 разів більш чутливий, ніж у людей.
• Сови не вміють рухати очима, тому їхня голова надзвичайно рухлива. Вони здатні повертати її на 270 градусів, тобто на 3/4 повного обороту.
• Зіниці у цих птахів постійно пульсують у такт дихання, розширюючись та стискаючись.
• Не всі сови ведуть нічний спосіб життя. Наприклад, білі та яструбині сови воліють полювати вдень. Є й такі види, що можуть полювати і вдень, і вночі.
• Нічні види сов під час полювання часто видають різкі та гучні крики, щоб злякати потенційну здобич. Повністю вночі не бачать навіть вони, тому нападають, орієнтуючись на шум, а нерухома жертва звуків не видає.
• Совине «ухання», властиве, до речі, не всім їхнім видам, це така своєрідна заява прав на певну територію.
• Вуха у них несиметричні. Ліве та праве вухо у сови розрізняються за місцем розташування на голові, а також за формою та розміром.
• Полюють сови здебільшого вночі, ретельно вистежуючи здобич, а побачивши її, майже безшумно спускаються вниз і атакують. Їх раціон різноманітний, вони полюють на дрібних ссавців, птахів, земноводних і комах. А великі пугачі нападають навіть на лисиць, молодих кабанів та оленят.
• Цим хижим птахам властивий канібалізм – дрібніші сови можуть піти на обід більшим.
• Вони часто полюють на їжаків. Голки зі здобичі сови здирають за допомогою своїх потужних пазурів.
• У Стародавньому Египті в гробницях деяких фараонів, разом із якими часто ховали й тварин, до яких ставилися з повагою, нерідко знаходили мумії сов.
• Людей, які звикли пізно лягати спати і пізно вставати, також називають совами (на відміну від жайворонків, у яких все навпаки).
• Сова є символом популярної інтелектуальної телегри «Що? Де? Коли?».
• У Стародавньому Єгипті для позначення літери «М» використовували фігуру сови. На відміну від інших символів птахів, які завжди малювалися в профіль, сову зображували з поверненою до читача головою.
• Багато з цих птахів здатні по кілька місяців обходитися без води, тому що їм вистачає вологи, яка поглинається разом із кров’ю жертв.
• Завдяки своєму особливому оперенню, при польоті сова не робить ніякого шуму.
• Ті види сов, що вважають за краще полювати на дрібних гризунів, за рік з’їдають близько тисячі мишей.
• Найбільші сови в світі – це два представники роду Пугачів (Bubo) однакового розміру; пугач звичайний (Bubo bubo) та пугач рибний (Bubo blakistoni). Найбільші самки цих видів мають загальну довжину близько 70 см, крила довжиною 54 см і вагу до 4,2 кг.
• Найменшою в світі совою є сич-ельф (Micrathene whitneyi) розміром приблизно 13,5 см, який важить близько 30 грамів, тобто – всього в півтора рази більше, ніж колібрі, найменша у світі пташка.
• У сов по три пари повік – для змочування очного яблука, для його захисту та для повноцінного сну.
• В порівнянні з денними хижаками, сови загалом птахи не великі, а швидше середні. У всіх видів сов самки, як правило, більші і важчі, ніж самці.
• На сов зазвичай уникають нападати навіть орли, тому що не мають впевненості, що вони зможуть вийти з подібної сутички переможцями.
• Максимальна тривалість життя сов у природі, за даними кільцювання, зафіксована у сипухи крапчастої (Tyto alba). Одна з них прожила на волі майже 18 років. Понад п’ятнадцять з половиною років прожив у природі сич хатній (Athene noctua).
• У Кенії представники племені кікую вважали, що сова є ознакою смерті, і що якщо людина побачить сову, хтось помре.
• Серед корінних жителів американських континентів (наприклад, у племені хопі в Аризоні у США) сови часто були оповиті табу і асоціювалися зі злом та чаклунством. Як і пір’я орла, релігійне володіння пір’ям сови регулюється федеральним законом.
• Розвинуті цивілізації древніх ацтеків і майя, а також деякі інші корінні народи Центральної Америки вважали сову символом смерті і руйнування. Навіть ацтекського бога смерті з майже невимовним ім’ям Міктлантекутлі зазвичай зображували у вигляді сови. В іспанській мові є вислів «cuando el tecolote canta, el indio se muere» (коли сова співає, індіанець помирає). Слово «tecolote» означає «сова» і використовується в деяких частинах Мексики, хоча правильне слово для сови іспанською мовою – «buho».
• У японській культурі сови розглядалися як негативне або позитивне явище, залежно від різновиду сови. Іноді вони представляли божественних посланців, тоді як, наприклад, рогаті сови представляли диявольські символи.
• В індійській культурі біла сова вважається улюбленицею Лакшмі, богині багатства, і тому вважається провісницею успіху. Також сова, як символ мудрості, є невід’ємною частиною герба Індійської військової академії. Однак у розмовному вживанні сова часто використовується для позначення дурості.
• У грецькій міфології сова (разом із змією) була атрибутом богині Афіни, яка вважалася покровителькою мудрості, військового мистецтва і ремесел, і, отже, сови також асоціюються з мудрістю.
• Афінська монета, викарбувана після 449 року до нової ери, має зображення богині Афіни на лицьовій стороні та зображення сови на реверсі.
• Римляни, крім успадкування грецьких вірувань про сов, також пов’язували їх зі смертю. Тому сова представляла поганий знак.
• Подібним чином у румунській культурі тужливе ухання сови означало передрікання смерті когось поруч. Таке сумне марновірство викликало певний жах, коли одного разу в кабінеті президента Румунії, в палаці Котрочень в Бухаресті, несподівано з’явилася сова.
• У Фінляндії сова, як це не парадоксально, символізує як ознаку мудрості, так і ознаку дурості (ймовірно, через її опуклість).
• Що цікаво, талісманом більшості військових розвідок світу є саме сова.
***На верхньому фото: Сичик-горобець азійський (Glaucidium cuculoides).
Коментування закрито.