Липа – найцікавіші факти
Липа (лат. Tilia) – рід дерев і кущів сімейства мальвових (Malvaceae). Включає більше 40 видів. Липа поширена в помірному поясі північної півкулі – у Європі, Азії та на сході Північної Америки. Деякі види дикі.
Липи досягають у висоту від 20 до 40 метрів, а їх листя мають форму серця. Вони добре ростуть у вологих і затінених місцях. Квітки схожі на маленькі парасольки з жовтуватим кольором, мають сильний аромат і використовуються для приготування чаю.
Цвіт липи має дезінфікуючу, протизапальну та сечогінну дію. Липовий чай застосовують при гострому катарі верхніх дихальних шляхів, ларингіті, трахеобронхіті тощо. Чай має м’яку сечогінну дію і підходить для профілактики захворювань сечовивідних шляхів. Настій і відвар липи застосовують зовнішньо для полоскання при захворюваннях горла і ротової порожнини, а відвар підходить ще й для зовнішнього застосування при опіках, шкірних висипаннях, болях у суглобах, запаленому геморої.
Квітки ароматні і липкі, з нектаром. У бджільництві липа відома своїм світлим, але насиченим медом. Деревина липи м’яка і легка в обробці, має дуже мало візерунків. У епоху вікінгів щити виготовляли саме з деревини липи. Також вона користується помітною популярністю у віробництві макетів та для виготовлення дрібної різьби. У православ’ї їй віддають перевагу як дереву для малювання ікон.
У Німеччині липа є основним матеріалом для виготовлення вівтарів. Завдяки своїй невеликій вазі та відсутності помітних візерунків, липа знаходить особливе застосування в ляльковому мистецтві. Крім того, деревина має гарні акустичні властивості, тому з неї виготовляють різні гітари, а також дерев’яні духові інструменти.
Цікаві факти про липу
• Всього на нашій Землі є близько 45 видів липи, але не всі вони відносяться до дерев – є ще й чагарники. А ще ця рослина легко схрещується з іншими, причому навіть без допомоги людини, так що в дикій природі налічується ще більше сотні різних гібридів, які в більшості своїй походять від лип різних видів.
• Зазвичай липи живуть до 150 – 300 років, але серед них трапляються і справжні довгожителі. Є дерева, вік яких вже перевалив за 1200 років! І, що цікаво, в Україні це дерево вважається «своїм», хоча у нас по всій країні широко поширені тільки два його види. А в країнах Південно-Східної Азії цих видів десятки, в одному лише Китаї росте 15 видів лип, які не зустрічаються більше ніде в світі.
• Старі липи можуть мати дуже товстий стовбур діаметром більше двох метрів, так що йому могли б позаздрити навіть дуби. Саме з таких товстих стовбурів старих дерев в країнах Закавказзя часто виготовляють традиційні чани для видавлювання винограду. У такі чани засипаються ягоди, і працівники тиснуть їх ногами.
• У наших широтах липи завжди починають цвісти пізніше, ніж інші дерева, причому передбачити їх цвітіння нескладно – люди давно звернули увагу, що воно починається рівно на 79-й день після початку цвітіння ліщини. Кожна квітка виділяє 5 – 10 мг нектару, що притягує комах, так що це дерево вважається хорошим медоносом.
• Ще сотню років тому пристойна частина населення СРСР ходила в лаптях (личаках, постолах), традиційному слов’янському взутті, яке було популярним протягом століть. Виготовляли лапті в основному з липового лика, так що це дерево в прямому сенсі слова взувало наших предків протягом десятків поколінь.
• З липової деревини виготовляється безліч різноманітних предметів, включаючи кухонне начиння і меблі. Але вона не відрізняється високою міцністю, а тому її не можна застосовувати там, де потрібна висока опірність навантаженням. Зате липа легко обробляється і красиво виглядає, що теж важливо.
• Липовий цвіт, або просто квітки липи, широко застосовується в народній медицині. Збирають його тільки в суху погоду, після того, як висохне ранкова роса, після чого сушать. В результаті засушування квіти втрачають близько 70% маси і перетворюються на відмінний препарат для лікування різних захворювань травної системи.
• Липа цвіте тільки починаючи з «поважного» віку в кілька десятків років, причому тут простежується одна цікава закономірність – дерева, висаджені людьми, завжди починають цвісти в більш зрілому віці, ніж ті, що ростуть в дикій природі. Пахне липовий нектар приємно, поширюючи навколо солодкуватий аромат.
• В світі є багато населених пунктів, названих на честь цього дерева. Наприклад, місто Липецьк (засноване під назвою «Липські заводи»), німецьке місто Лейпциг і українське село Липи. Лейпциг і Липецьк є в якомусь сенсі тезками, оскільки їх назви означають одне і те ж.
• У різних слов’янських народів липи шанувалися як священне дерево, їх висаджували біля храмів і прикрашали на деякі свята. А за кількістю згадок в слов’янському фольклорі липа займає перше місце серед взагалі всіх дерев, випереджаючи навіть дуби.
