Є прикмети, яких ми дотримуємося з дитинства, навіть не замислюючись про їхнє походження. Одна з них – звичай дарувати непарну кількість квітів.

Ми твердо знаємо, що з букетом, у якому парна кількість квіток, можна приходити лише на похорон. У всіх інших випадках це неприйнятно. Як же з’явилося таке правило і чому всі його суворо дотримуються?

Неприязнь до парних чисел збереглася ще з часів язичницької Русі. Тоді парні числа асоціювалися із завершенням життєвого циклу, смертю. Непарні, навпаки, символізували нескінченне життя, процвітання та захист від злих сил. Вони були нестабільними, живими, на противагу парним, що обіцяють спокій.

Є ще одна версія. Відповідно до неї, витоки нелюбові до парного числа квітів пов’язані з торгівлею. На Русі завжди вимірювали штучні товари, зокрема й квіти, дюжинами. Скільки б дюжин не було, завжди число буде парним. При даруванні намагалися позбутися цього казенного, похмурого числа, прибираючи одну квітку.

Цікаво, що звичай дарувати непарну кількість квітів існує лише у нас, східних слов’ян. На Заході ніхто не бачить нічого поганого в тому, щоб подарувати чотири чи вісім троянд.

А в Японії, наприклад, прийнято дарувати парний букет дівчатам, які ще не знайшли свою другу половину. Жителі «Країни, де сходить Сонце» вірять, що всі істоти в цьому світі мають пару, і парна кількість квітів – це побажання знайти особисте щастя.

В Грузії дівчатам теж дарують парну кількість квітів. А до небіжчика, навпаки, приходять з однією, трьома чи п’ятьма квітками.

У Німеччині не просто дарують коханій парну кількість троянд, а саме вісім. Для німців це сакральне, щасливе число, що символізує нескінченність. Вони вважають, що букет із восьми квіток – це побажання нескінченного щастя та радості.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!