Редиска (лат. Raphanus sativus var. radicula Pers.) – це однорічна або дворічна городня рослина з сімейства Капустяних (Brassicaceae), раніше Хрестоцвітих (Cruciferae). Це коренеплід, що ботанічно класифікується як різновид редьки літньої посівної (Raphanus raphanistrum subsp. sativus).

Смак редиски пекучий, іноді водянистий – це залежить від поливу і погоди в період вегетації. Вирощування редиски не представляє особливої ​​складності. Вона проростає дуже скоро після посіву і її можна збирати протягом 14 днів.

Щоб редиска була смачною і соковитою, вона повинна швидко рости, а значить, її потрібно багато поливати. Найкраща редиска свіжа, тобто щойно зібрана. Її недолік в тому, що вона не може довго зберігатися, оскільки швидко в’яне.

Редиска походить з Азії. Однак як культивована рослина вона була поширена у Середземномор’ї ще в стародавні часи. Так, наприклад, поряд з часником і цибулею вона була добре відома стародавнім єгиптянам і входила до раціону робітників під час будівництва пірамід у Гізі.

Найцікавіші факти про редиску

Редиска різних кольорів, вирощена у Чехії.

• Редиска – це різновид редьки посівної, а ще вона родич ріпи та капусти і навіть гірчиці. Тобто – це унікальний овоч, який поєднує кілька видів.

• Французькі страви готуються не лише з використанням самих коренеплодів, а й листя редиски. Вона настільки популярна у Франції, що в інших країнах її часто називають «французькою редькою».

• До Європи цей овоч завіз Марко Поло, привізши з Китаю насіння редиски. Сталося це в кінці XIII століття, але на теренах України цей коренеплід з’явився тільки у XVII столітті за часів царювання Петра I. Йому дуже подобався цей овоч, Петро вважав, що редиска дарує сили і зігріває серце, але в російській імперії його захоплення мало хто розділяв, тому редиска поширилася країною приблизно ще через 100 років, коли в моду увійшла французька кухня.

• Ефірні (гірчичні) олії надають характерного смаку редисці і можуть допомогти очистити організм від вірусів та бактерій.

• Цей весняний овоч нутріціологи радять їсти під час авітамінозу: приблизно 250 г коренеплоду доставлять денну норму вітаміну С в організм.

• Це низькокалорійний овоч: на 100 г редиски припадає 28 кілокалорій. Крім мікроелементів і вітамінів у редисці міститься рослинний білок, який легко засвоюється організмом. Ще вона містить рафаноль – речовину, що рятує організм від шлаків. Але варто враховувати, що редиска сприяє підвищенню апетиту.

Плантація і врожай редиски у Франції.

• Овоч має захисні властивості і може підвищити стійкість клітин до шкідливих впливів зовнішнього середовища, за що його дуже полюбляють люди, які працюють на шкідливих виробництвах.

• Є редиска витягнутої, овальної та круглої форми. А верхня шкірка може бути не тільки звичного червоного кольору, а й білого, жовтого, фіолетового, бордового та малинового. Зараз на піку популярності знаходиться «кавунова редиска». Вона має світло-зелений колір шкірки та червону начинку. Крім того, вона зверху гірка, а всередині солодка. Має розмір звичайної редьки, жорстка, росте в багатьох регіонах Європи і її дуже люблять шеф-кухарі ресторанів за нетривіальний зовнішній вигляд.

• Редиска містить йод, що є дуже актуальним для більшості населення нашої країни. Йод може допомогти покращити увагу та пам’ять.

• У нас прийнято їсти редиску сирою, а ось у Франції, наприклад, з неї готують святковий суп. Її відварюють з цибулею-порей (Allium porrum) та двома сортами м’яса у щільно закритій каструлі протягом 2-х годин. Крім того, редиску можна смажити і додавати до теплих салатів або подавати як гарнір.

• Листя редиски можна вживати сирими в салаті та вареними в супах. Але спочатку листя треба ошпарити окропом або замочити у холодній воді приблизно на 15 хвилин, щоб видалити гіркоту.

• Цей коренеплід можна цілий рік вирощувати на підвіконні. До того ж, редиску вирощують навіть у космосі. Рослина чудово росте у невагомості і забезпечує космонавтів натуральними вітамінами. У 2023 році на борту МКС вперше в історії зібрано свіжу редиску, яку було вирощено в космосі (на фото нижче). Це відкрило нові можливості для виробництва харчових продуктів в умовах мінімальної гравітації для забезпечення майбутніх довгострокових місій на Місяць та Марс. NASA навіть опублікувало сповільнену зйомку зростання редиски.

Бортінженер експедиції 64 Кейт Рубінс з NASA демонструє редиску, що зростає у лабораторному модулі Columbus.

• Звичайна редиска має розміри близько 2-х сантиметрів у діаметрі і важить близько 20-30 грамів. А Ніссану Таміру, ізраїльському фермеру, вдалося виростити редиску вагою майже 10 кг! На сьогоднішній день це найбільша редиска, і вона занесена до Книги рекордів Гіннеса.

• У місті Оаксакі (Мексика) щороку 23 грудня проводиться грандіозне свято «Ніч редиски», яке відраховує свій початок з XVI століття – тоді ченці вперше завезли коренеплід до Мексики і для привернення уваги до нового овоча, вирізали з нього фігурки. Зараз усі приїжджі та навколишні фермери змагаються у виробах з редиски – це справжні композиційні картини та статуї, іноді величезного розміру. Спеціально для цього свята вирощують гігантські плоди редиски, щедро забезпечуючи їх добривами. Їсти такі плоди не можна, а ось милуватися – будь ласка. Скульптор, що переміг, отримує не лише захоплені оплески всіх присутніх, а ще й 1300 доларів.

• Народна медицина говорить, що витиснувши сік редиски на серветку і приклавши її до забитого місця, можна позбутися синців.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!