Найцікавіші факти про павуків

Павуки (лат. Araneae) – ряд безхребетних хижих членистоногих тварин з класу Павукоподібних (Arachnida). Характерними відмінними ознаками є щелепи, оснащені зубами, що виділяють отруту, павутинна залоза в задній частині черевця, а також наявність восьми ніг і відсутність крил.

Хоча їх часто плутають з комахами, вони не є комахами і не належать до того самого підтипу, до якого класифікуються комахи. Павуки, на відміну від комах, мають лише два сегменти тіла замість трьох, а також вісім ніг замість шести.

Вони є найчисленнішою групою класу Павукоподібних і займають сьоме місце серед усіх інших груп організмів за кількістю представників. Наука, що займається вивченням павуків, називається арахнологією, а панічний страх, що вони викликають, зветься арахнофобією.

Цікаві факти про павуків

Багіра Кіплінга (Bagheera kiplingi) – єдиний “вегетаріанець” серед павуків.

• Найбільше різних видів павуків мешкає у Південній та Центральній Америці. Втім, на інших континентах їх теж вистачає. А ось в холодній Антарктиді вони, зрозуміло, відсутні.

• Станом на травень 2021 року вченими вже вивчено та описано близько 49 800 видів павуків із 129 сімейств, але насправді їх на нашій планеті набагато більше.

• Вух у павуків немає зовсім. Але це не означає, що вони позбавлені слуху – вони сприймають звуки, як коливання повітря, за допомогою чутливих волосків, що розташовані, як не дивно, на ногах.

• На території колишнього СРСР, частиною якого була і наша Україна, зустрічається майже 2900 видів цих комах.

• Зважаючи на все, у процесі еволюції павуки майже не змінилися. З’явившись на нашій планеті мільйони років тому вони успішно пережили всі катаклізми та масові вимирання. На сьогоднішній день відомо лише приблизно про 1100 їхніх доісторичних видів.

• Деякі види павуків вміють бігати поверхнею води. Для цього вони дуже швидко перебирають кінцівками, а маса їх невелика, і тому вони пересуваються швидше, ніж починають тонути.

• Серед павуків деяких видів поширений канібалізм, і при нагоді вони можуть зжерти своїх родичів.

• На Землі немає жодної країни, на території якої не мешкали б ці істоти. На щастя, переважна більшість їх абсолютно нешкідлива.

• Усі без винятку павуки мають аж по 8 кінцівок, кожна з яких складається з 6 сегментів.

• У них зовсім немає крові. Її функцію виконує інша рідина – гемолімфа. Вона безбарвна, але при взаємодії з киснем починає здаватися білою або світло-блакитною.

Павук-хрестовик (Araneus diadematus).

• На нашій Землі водяться особливі водяні павуки, які більшу частину часу проводять під водою. Але оскільки їм необхідне повітря для дихання, вони ще на поверхні виробляють бульбашки з ним, і з їх допомогою дихають під водою.

• Усі павуки є хижаками. Лише один вид у світі, багіра Кіплінга (лат. Bagheera kiplingi), що мешкає в Південній Америці, вживає набагато більше рослинної їжі (близько 90%), ніж тваринної. Таку незвичайну назву цей вид отримав на честь пантери Багіри, одного з персонажів «Книги джунглів» знаменитого письменника Редьярда Кіплінга. Але взагалі павук, який харчується в основному рослинною їжею, викликає у вчених приблизно стільки ж подиву, скільки викликала б, наприклад, хижа корова.

• Самки павуків відкладають до кількох тисяч яєць за один раз, а деякі види – навіть понад 10 тисяч. Але не з усіх яєць вилупляться павучата, а більшість потомства все одно загине.

• У деяких видів павуків новонароджене потомство після появи світ з яєць насамперед поїдає власну матір. Ось так.

• Павук Дарвіна (лат. Caerostris darwini), що водиться на Мадагаскарі, робить найміцнішу у світі павутину. В цілому, будь-яка павутина неймовірно міцна, але у цього виду вона особливо міцна, приблизно в 10 разів міцніше, ніж кевлар, з якого роблять бронежилети та захисне екіпірування. Павутина цих істот взагалі вважається найміцнішим біологічним матеріалом з коли-небудь вивчених.

Червононогий тарантул Брахипельма Сміта (лат. Brachypelma smithi).

• Більшість павуків приносить дуже багато користі людям, незважаючи на те, що багато хто з нас їх боїться. Але саме вони знищують велику кількість комах, у тому числі і небезпечних – наприклад, комарів, які у тропічних країнах переносять різні хвороби.

• Бананові павуки або нефіли (лат. Nephila), що водяться в Бразилії, отримали свою назву завдяки тому, що яйця вони відкладають саме у бананах. Це отруйні і досить агресивні комахи, які зазвичай атакують всіх, кого бачать.

• Павуки-гладіатори (лат. Deinopis subrufa), що мешкають в Австралії, полюють приблизно так само, як тарантули. Вони не чекають, поки здобич потрапить у їхню павутину, а плетуть щось на зразок мішка. Підкравшись до здобичі, вони накидають на неї цей мішок.

• На Гавайських островах, що знаходяться у Тихому океані, водяться павуки, у яких на спині є візерунок у вигляді смайлика-усмішки.

• До павукового павутиння прилипають усі комахи, а ось власники цієї павутини переміщаються по ній без жодних проблем. Від прилипання їх захищають численні волоски на кінцівках.

Представник сімейства Павуків-вовків (Lycosidae).

• Павуки зазвичай поглинають ушкоджену або більше не потрібну їм павутину, щоб корисні речовини, які пішли на її виробництво, не пропадали даремно.

• У Сінгапурі в Азії водяться павуки, які часто служать здобиччю для хижих ос. Щоб урятуватися, вони навчилися робити з трави та листя павучі «манекени» і розміщувати їх на видному місці. Оса зазвичай атакує спершу саме цю копію, і поки вона розуміє, що це таке, справжній павук рятується втечею.

• У більшості павуків дуже слабкий зір. Але вони здатні відчувати найменші вібрації, і це допомагає їм орієнтуватися у просторі. А ті їхні види, що полюють активно, а не пасивно, мають відмінний зір. Крім того, експерименти показали, що деякі види павуків-стрибунів (лат. Salticidae) можуть навіть розрізняти кольори.

• Єдина м’яка частина тіла павука – черевце, а все інше вкрите твердим екзоскелетом. Тому, в залежності від виду, павуки «линяють» від 5 до 10 разів протягом життя, оскільки вони ростуть і перестають поміщатися у колишній скелет.

• У більшості видів самці за розмірами поступаються самкам. Причому у деяких видів самки після парування поїдають самців, як це роблять деякі інші хижі комахи, наприклад – богомоли.

• Павуки-мурахоїди (лат. Zodariidae) харчуються мурашиними личинками. Зовні вони дуже схожі на мурах, і, користуючись цією подібністю, безкарно проникають у мурашники, де й полюють.

• Тарантули (лат. Lycosa) також відносяться до павуків, але вони не виробляють павутину. А назвали їх на честь італійського міста Таранто, на його околицях можна зустріти численних представників цього виду.

Каракурт (Latrodectus tredecimguttatus) – один з найбільш небезпечних представників сімейства Чорних вдів.

• Чорна вдова – це не один вид павуків, як дехто думає. Під цією назвою ховається цілий рід, до якого входять аж 32 види. Представники цього роду зустрічаються на всіх континентах Землі, крім Антарктиди. Їх отрута небезпечна для людей, може бути смертельною для дітей, осіб з ослабленим імунітетом та людей похилого віку. Але є кілька видів, що не становлять небезпеки.

• Отрута деяких видів павуків, наприклад, смертельно небезпечного австралійського Atrax robustus (сіднейський лійкопавутинний павук) діє тільки на людину та інших приматів. А ось для інших ссавців (наприклад – кішок і собак) вона не становить загрози.

• Багато видів павуків можуть жити по 10-15 років, а то й більше. Рекордсмени мешкали понад 30 років.

• Сіднейський лійкопавутинний павук, про якого згадувалося вище, живе в Австралії і є смертельно небезпечним. Його ікла здатні прокусити навіть чобіт чи черевик, а отрута здатна вбити людину.

Птахоїд-голіаф (Theraphosa blondi) – найбільший павук у світі.

• Найбільшим у світі павуком є Терафоза Блонда або птахоїд-голіаф (лат. Theraphosa blondi), який водиться у Венесуелі та навколишніх країнах. При розмірі тіла до 9-10 см розмах його лап сягає 28 см.

• А ось найменшим у світі павуком є Patu digua, ендемік Колумбії, що зустрічається в районі містечка Ріо-Дігуа (Rio Digua), звідки й походить його назва. Розмір тіла дорослих особин досягає, за різними оцінками, 0,37-0,58 мм. Самки більші за самців. Неозброєним поглядом розглянути їх практично неможливо.

• Деякі павуки харчуються не тільки комахами, а й соліднішою здобиччю – пташиними яйцями, дрібними плазунами і навіть земноводними та гризунами.

• У деяких азійських країнах павуки вважаються смачною, корисною та поживною їжею. Наприклад, у деяких провінціях Таїланду (зокрема, в Ісані), а також у Камбоджі та Лаосі.

• Отруйних павуків на нашій планеті дуже багато, однак майже всі вони не становлять загрози для людини та інших великих ссавців. Їхня отрута розрахована здебільшого на дрібну здобич.

Смажені павуки для продажу на ринку в Скуоні у Камбоджі.

• Тарантули у разі небезпеки можуть почати виривати волоски з черевця і жбурляти їх у ворога. Потрапляючи на шкіру, пекучі волоски викликають сильний біль та подразнення шкірних покривів.

• Павуки-стрибуни (лат. Salticidae) отримали свою назву через те, що багато хто з них переміщується стрибками. Причому за один стрибок вони можуть долати відстань, що перевищує довжину їхнього тіла в кілька десятків разів.

• За підрахунками французьких вчених, в помірно теплому кліматі павуки за рік винищують близько 400 мільйонів комах лише на 1 гектарі землі.

• Якщо в павутину попадає надто небезпечна здобич на зразок шершня, невеликий павук, швидше за все, обірве павутину так, щоб дозволити їй відлетіти. Це для нього безпечніше, ніж намагатися укутати здобич у кокон – вона може дати відсіч.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!