Цікаві факти про Юпітер

Юпітер – це п’ята планета за віддаленістю від Сонця і найбільша в Сонячній системі. Це також наймасивніше небесне тіло у всій Сонячній системі після Сонця – ця планета приблизно у 2,5 разів масивніша, ніж решта 7 планет разом узятих. Юпітер належить до групи планет, відомих як газові гіганти, поряд із Сатурном, Ураном та Нептуном.

Він віддалений від Сонця в середньому на 5,2 астрономічних одиниць, або приблизно на 778 330 000 кілометрів. Якщо дивитися з Землі, Юпітер має видиму зоряну величину від -1,6 до -2,94, що робить його найяскравішим об’єктом на нічному небі після Місяця та Венери.

Як газовий гігант, Юпітер здебільшого складається з газів і меншою мірою з рідких елементів, з переважною часткою водню та гелію. Метан, аміак, дейтерид водню, етан і вода також значною мірою присутні в структурі планети. Не виключено, що він має кам’яне ядро, складене з більш важких елементів, які перебувають під великим тиском. Через газоподібну структуру поверхня Юпітера не є чітко визначеною, і немає форм рельєфу, характерних для планет земної групи.

Порівняльні розміри Землі, Юпітера і Великої червоної плями.

Швидке обертання планети надає їй форму сплющеного сфероїда. Зовнішня атмосфера помітно розділена на різні пояси залежно від їх широти та відстані від екватора, при цьому циклони та бурі постійно формуються в перехідних зонах між поясами. Одним з таких явищ є Велика червона пляма, величезний ураган, існування якого було зафіксовано ще в перших спостереженнях планети в XVII столітті. У планети є майже непомітне кільце частинок пилу, а також надзвичайно потужна магнітосфера.

У Юпітера є 79 супутників (станом на 2017 рік), найбільший з яких, Ганімед, має більший діаметр, ніж Меркурій. Ганімед – це один із чотирьох так званих «супутників Галілея» (разом з Іо, Європою та Калісто), що були відкриті астрономом Галілео Галілеєм ще у 1610 році.

Юпітер відомий людству з давніх часів і присутній у міфологіях багатьох культур. Назва, прийнята сучасною астрономією, походить з римської міфології. Юпітер досліджували кілька безпілотних космічних кораблів, і деякі його великі супутники, такі як Європа, представляють інтерес для астрономів, оскільки вважається, що під його поверхнею знаходиться океан рідкої води глибиною до 170 кілометрів.

Юпітер – найцікавіші факти

Порівняння розмірів “Галілеєвих супутників”, Землі та Місяця.

• Будучи найбільшою планетою в Сонячній системі, Юпітер перевершує всі інші за всіма параметрами. Його маса більше, ніж маса інших планет, разом узятих, в 2,5 рази! Є навіть популярний міф про те, що він став би зіркою, якби був трохи більше. Це не зовсім так – для того, щоб перетворитися на коричневого карлика, або протозірку, йому треба було б «погладшати» у 12,5 разів, а для перетворення на повноцінну зірку – приблизно у 80 разів.

• Тиск в надрах Юпітера величезний – він настільки великий, що атмосфера спершу стає рідкою, а на ще більшій глибині стискаються навіть атоми водню, тому що тиск там досягає близько 1 000 000 атмосфер. Температура в глибині газового гіганта досягає, за підрахунками вчених, 21 000 градусів, що майже в 4 рази вище температури поверхні Сонця.

• Ця планета випромінює в простір на 60% більше енергії, ніж отримує від нашого світила, причому в самих різних діапазонах. Радіація, що виходить від Юпітера, настільки сильна, що космічні апарати, які досліджували його, довелося оснащувати товстими, до сантиметра в товщину, стінками з титану, щоб захистити чутливі наукові прилади від радіоактивного випромінювання. Сила цього випромінювання приблизно в тисячу разів перевищує безпечну для людського організму межу.

• Як і у більшості інших планет, у Юпітера є власне магнітне поле, причому воно сильніше за магнітне поле Землі приблизно в 20 тисяч разів. Магнітне поле є навіть у його супутника Ганімеда, який є найбільшим супутником в Сонячній системі, а також єдиним з усіх супутників, який має власну магнітосферу.

• Наявність позаземного життя не виключається ні на самому Юпітері, ні в його системі супутників. У верхніх шарах газового гіганта, насичених водяною парою, цілком можуть існувати примітивні (або не дуже!) форми життя, що пристосувалися до життя в таких умовах. А на Європі, одному з найбільших його супутників, є величезний підлідний океан, в якому теж, цілком можливо, існує життя.

Будова Юпітера та його кілець.

• Існує теорія, згідно з якою в минулому Юпітер був більш гарячим, а також приблизно вдвічі більшим. Поки це тільки теорія, але вона має право на життя – діаметр газового гіганта дійсно зменшується приблизно на 20 міліметрів на рік, а існування в інших зоряних системах «гарячих юпітерів», особливого класу планет, вже давно доведено.

• В буйній атмосфері Юпітера нерідкі урагани, які розмірами перевершують земні континенти. І всі знають про «Велику червону пляму» – існуючий вже більше 3 століть жахливий вихор, в порівнянні з яким розміри нашої власної Землі здаються скромними. Швидкість вітру всередині вихору перевищує 500 кілометрів на годину, але рано чи пізно він, очевидно, зникне – протягом останньої сотні років його розміри поступово зменшуються.

• Північний полюс Юпітера давно цікавить вчених. На ньому спостерігається стійке полярне сяйво, схоже на таке на Сатурні, тобто кільцеподібне. При цьому воно постійне, і не залежить від сонячної активності, як північне сяйво на Землі. І десь там, на Північному полюсі газового гіганта, під щільними хмарами приховане таємниче джерело енергії, що випускає потужні імпульси рентгенівського випромінювання кожні 45 хвилин. Що це таке – ніхто досі не знає, хоча припущення висловлюються найрізноманітніші.

Космічний зонд “Вояджер-1”, вересень 1979 року.

• Юпітер відіграє важливу роль в освоєнні космосу людством. По-перше, він захищає Землю від астероїдів і комет, притягуючи їх завдяки потужній гравітації. А по-друге, космічні апарати використовують його для гравітаційних маневрів, щоб набрати велику швидкість. Обидва зонда «Voyager», які залишили нашу зоряну систему, розганялися саме завдяки Юпітеру.

• Маса Юпітера приблизно у 1000 разів менше маси Сонця, але у 318 разів більше маси Землі. Різниця, звичайно, колосальна, хоча в порівнянні з Сонцем цей газовий гігант все одно здається крихітним. Але його маси достатньо для того, щоб він став єдиною планетою в нашій Сонячній системі, чий загальний центр мас з Сонцем виходить за межі самої зірки.

• Юпітер обертається навколо своєї осі швидше за всі інші планети в нашій системі, роблячи 1 оберт за 9 годин 56 хвилин. Через це його полярний діаметр приблизно на 7% (4638 км) менше екваторіального, оскільки швидке обертання сплющує газового гіганта. Хоча вчені вже відкрили ще більш сплюснуті небесні тіла, наприклад, карликову планету Хаумеа.