Тополя (лат. Populus) – це рід листопадних швидкорослих дерев з сімейства Вербових (Salicaceae), що включає 57 видів, які різняться за своїм розміром, формою листя, кольором кори тощо. В Україні зустрічається 11 видів.

Представників цього роду можна зустріти по всій північній півкулі нашої планети (Європа, Азія, Північна Африка та Північна Америка). В залежності від виду, ці дерева досягають висоти у 20-40 (і навіть більше) метрів, а термін їхнього життя становить 80-150 років.

Тополі часто використовуються в озелененні міст, тому що вони швидко ростуть, дають достатню тінь та очищають повітря від пилу. Крім міст, тополі також часто висаджують у лісосмугах та інших лісопосадках, а їхню деревину можна використовувати для найрізноманітніших цілей.

Найцікавіші факти про тополю

Тополя біла (Populus alba).

• Як і береза, тополя має неглибоку кореневу систему. Це може викликати низку проблем, оскільки коріння спроможне пошкоджувати доріжки, тротуари, газони і т.д. Тож рекомендується висаджувати ці дерева на відстані щонайменше 6-10 метрів від будинків, проїжджої частини, тротуарів тощо.

• Кора у цих дерев гладка, часто білого або сріблясто-сірого відтінку. Відмінною рисою тополі є наявність на її корі темних «насічок». Такі ж насічки можна побачити і на березах. Це чечевички. Вони потрібні деревам, щоб здійснювати газовий обмін (іншими словами – дихати). Заради справедливості варто відзначити, що чечевички є і в інших дерев, просто вони можуть бути іншої форми і не такими помітними на тлі темнішої кори.

• До роду Populus належать не лише тополі, а й осики (лат. Populus tremula). Тобто осика – це найближчий родич тополі. До речі, інша назва осики – тополя тремтяча.

• Багато людей, що страждають на алергію, просто ненавидять це дерево через його пух. Але звідки взагалі він береться і навіщо потрібний дереву? Вся справа в тому, що пух – це транспортна капсула для насіння рослини. Завдяки пуху насіння може відлітати далеко від батьківського дерева і колонізувати нові території. Варто також відзначити, що більшість видів тополі – це дводомні рослини (є чоловічі та жіночі особини). Чоловіча тополя не дає пуху (це робить лише жіноча). Ну і зрештою, сам пух не алергенний. Алергію викликає пилок, що переноситься пухом.

• Найбільшою зареєстрованою тополею у світі є дерево, що зростає в місті Гастінгз у Новій Зеландії. Це дерево було посаджене ще у 1870-х роках. У висоту воно досягає 42 метри, діаметр крони становить близько 34 метрів, а діаметр стовбура – 10,2 метри.

Тополя пірамідальна (Populus pyramidalis).

• Що ж до найстарішої тополі у світі, то ним було дерево «Balmville Tree» у містечку Балмвіль в американському штаті Нью-Йорк, зрізане у 2015 році через проблеми безпеки. На той момент йому було вже 316 років.

• Після Другої світової війни в Україні та інших республіках СРСР на вулицях почали активно висаджувати тополі. Для максимально швидкого відновлення «зеленої» частини зруйнованих міст дендрологи запропонували використовувати тополю бальзамічну (Populus balsamifera). Цей вид відрізняється швидким зростанням, густою кроною, легкістю розмноження, приємним декоративним виглядом, і головне – на той час він був дуже дешевим. В результаті програми озеленення, підписаної Сталіним, більшість міст СРСР була засаджена саме цими деревами.

• Тополя є справжнім рекордсменом із виділення кисню. Наприклад, одне доросле дерево цього роду може виділити за добу стільки ж кисню, скільки виділяють приблизно 8 середніх лип, 6 дубів, 13 ялин або 5 кленів. Це просто феноменальний показник, і через це, частково, у багатьох містах для озеленення висаджують саме ці дерева, навіть «заплющуючи очі» на їхній жахливий пух.

• Згідно грецької міфології, чорна тополя (Populus nigra) була створена після запеклої спроби Фаетона керувати сонячною колісницею свого батька Геліоса. Він зазнав невдачі, колісниця звернула з небесного шляху, спалахнула і попрямувала до Землі. Гея (богиня Землі) попросила у Зевса допомоги, той вразив Фаетона блискавкою і він загинув. У Фаетона були сестри Геліади. Саме вони запрягали коней для свого брата, незважаючи на заборону батька. Після смерті брата вони довго плакали, доки боги не перетворили їх на тополі, а їхні сльози на бурштин.

Тополя дельтолиста або канадська (Populus deltoides).

• Це дерево було дуже популярним у Стародавньому Римі. І саме римляни дали йому назву Arbor Populi, що у перекладі з латини означає «Дерево народу». Від неї й походить назва роду – Populus. А ось походження слова «тополя» в українській мові не зовсім зрозуміле. Є версія, що ця назва пішла від праслов’янського слова «topь» (болотисте місце), тому що чорні тополі часто ростуть уздовж низин та боліт. Але це лише версія.

• У цих дерев дуже багато листя. Влітку це, звісно, добре. Вони виділяють кисень, захищають від вітру і створюють гарну тінь. Але з настанням осені велика кількість листя стає справжньою проблемою. Вони обсипаються, утворюючи щільну «ковдру», що додає роботи комунальним службам.

• У тополі дуже легка, м’яка деревина, що добре обробляється. Тому вона знайшла широке застосування у промисловості. Її використовують як сировину для паперу, з неї роблять палички для сірників, фанеру, тару тощо.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!