Лебеді – найцікавіші факти

Лебідь-кликун (Cygnus cygnus)

Лебідь-кликун (Cygnus cygnus)
Лебідь-кликун (Cygnus cygnus) у зоопарку Джексонвіля, США.

Лебеді (лат. Cygnus) – це найбільший рід птахів з сімейства качкових (Anatidae), ряду гусеподібних (Anseriformes).

Розмах їхніх крил може досягати трьох метрів, а важать вони від 3 до 15 кілограмів. Самці та самки завжди дуже схожі, без статевого диморфізму.

Лебедине пір’я або повністю біле, або являє собою суміш чорного та білого, при цьому білий варіант іноді має чорні кінчики крил.

Чорні лебеді – єдиний чорний вид лебедів. Вони мають білі кінчики крил і яскраво виражені дзьоби червоного кольору. Молоді птахи світло-сірі з коричневим відтінком.

Самка лебедя-шипуна (Cygnus olor) з пташенятами
Самка лебедя-шипуна (Cygnus olor) з пташенятами на озері Онтаріо, Канада.

Шия у лебедів довга і тонка. Вони не пірнають, але дуже добре плавають. Крила довгі та вузькі. Ці птахи літають добре, швидко і стрімко. На відміну від крил, ноги у них відносно короткі, тому на землі лебеді здаються досить незграбними.

Вони поширені по всьому світу, крім Антарктиди. У багатьох місцях лебеді живуть поруч з людьми у напівдикому стані або як паркові птахи, і тим самим компенсують скорочення свого природного середовища існування.

Більшість видів є перелітними. Мешкають на прибережних ділянках озер, водосховищ і великих річок, населяють також басейни з солоною водою, включаючи моря і океани. У багатьох частинах світу лебеді живуть у напівдикому стані, як паркові птахи, і навіть дикі популяції часто поселяються, щоб жити поруч з людьми.



Вони добре розмножуються в домашніх умовах і добре почуваються в безпосередній близькості до людей. В Україні всі представники роду захищені законом.

Цікаві факти про лебедів

Чорний лебідь (Cygnus atratus)
Чорний лебідь (Cygnus atratus), Австралія.

Існує всього 6 видів лебедів, і деякі з них занесені до Червоної книги. Всі вони схожі між собою великою і важкою статурою, а також надзвичайно довгою шиєю. Така шия допомагає їм опускати голову вниз, під воду, і шукати собі там їжу, обходячись при цьому без пірнання.

Ще близько 10 видів лебедів, за даними палеонтологів, відносяться до категорії вимерлих птахів, і деякі з цих видів були приблизно на третину більше від своїх сучасних родичів.

Це найбільші водоплавні птахи на Землі, вони, як вже було сказано вище, можуть набирати вагу до 12-15 кілограмів і виростати до 1,8 метра у довжину. Розмах крил у лебедів може при цьому перевищувати 3 метри! Це значно більше, ніж у їхніх найближчих родичів, якими, з точки зору зоології, є гуси і качки.

Лебеді-трубачі (Cygnus buccinator)
Лебеді-трубачі (Cygnus buccinator), США.

Лебедине пір’я ніколи не промокає, скільки б часу ці птахи не проводили у воді. Над коротким хвостом у них розташована особлива залоза, що виділяє маслянисту речовину, якою вони змащують своє пір’я. Це не тільки робить його водонепроникним, але і покращує терморегуляцію, оберігаючи його від переохолодження.

Лебеді відомі своєю вірністю і моногамією. І дійсно, партнера вони вибирають собі один раз і на все життя! Але в разі загибелі цього партнера вони зазвичай знаходять собі нового, причому досить швидко, вже до наступного сезону розмноження.

Виглядають лебеді дуже витончено і граціозно, але красивими голосами природа їх не наділила. У роздратованому стані ці пернаті шиплять, як гуси, досить голосно і неприємно. А в разі невдоволення присутністю людини вони розправляють крила, опускають голову вниз і починають щипатися, причому дуже боляче.



Часто зустрічаються міфи про те, що лебеді живуть мало не сотню років, але вони далекі від реальності. Птах-рекордсмен прожив у неволі 40 років, володар другого місця за довгожительством – 28 років, але це скоріше винятки. При гарному догляді лебеді можуть прожити більше 20 років, а в дикій природі зазвичай живуть не більше 10-12 років.

У більшості видів птахів пташенята залишають батьківське гніздо незабаром після того, як навчаться літати. Але у лебедів все інакше – пташенят вони опікують протягом року, іноді навіть двох років. Весь цей час вони навчають їх премудростям життя. Втім, в цьому віці пташенята, швидше за все, виживуть, навіть якщо залишаться без батьків.

Малий лебідь (Cygnus bewickii)
Малий лебідь (Cygnus bewickii), Сайтама, Японія. Найрідкісніший із лебедів.

Через значну масу тіла зліт дається лебедям досить важко, вони довго і натужно махають крилами і перебирають лапами, намагаючись злетіти. З цієї ж причини вони не можуть сідати на землю – їм доступна тільки посадка на воду. Якщо вони спробують приземлитися на тверду поверхню, то, швидше за все, покалічаться.

Найпоширенішим у світі видом лебедів є чорний, що мешкає в Австралії та Новій Зеландії. Популяція цих птахів налічує, за різними оцінками, від 100 тисяч до 1 мільйона особин, так що вимирання їм не загрожує. Цікаво, що на відміну від інших своїх родичів, чорні лебеді не відносяться до перелітних птахів.

Лебеді є рекордсменами за кількістю пір’я, їх у дорослих особин на тілі налічується близько 25 тисяч! Але під час линьки це число зменшується, оскільки птах втрачає частину оперення. Проблеми для нього створює і те, що під час линьки він не може злетіти, через що зростають його шанси стати жертвою якогось хижака.




Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!

Вам також може сподобатися