Птахоїд-голіаф – найбільший павук на планеті

В цілому, павуків дуже складно віднести до загальних улюбленців. Ці членистоногі викликають у людей жах, огиду або, принаймні, обережну цікавість. Справжніх цінителів павукоподібних зовсім небагато і для них найкращими домашніми вихованцями є павуки-птахоїди.

З цими істотами все просто – чим більше, тим симпатичніше, і тому одним з найбільш бажаних «звірів» у домашніх тераріумах є птахоїд-голіаф або Терафоза Блонда (лат. Theraphosa blondi).

Павук Heteropoda maxima.

Фахівці стверджують, що Терафоза Блонда – найбільший з павуків, що живуть сьогодні на нашій планеті. Розміри цього членистоногого справді вражають – з розправленими ногами вони можуть досягати 28 сантиметрів. При цьому розмір тіла дорослої самки становить 9-10 см.

Найбільший екземпляр птахоїда-голіафа був виявлений у 1965 році у Венесуелі експедицією Пабло Сан Мартіна. Знайдена вченими самка при довжині з ногами 28 см мала вагу 170 грамів! Суперничати з цими гігантами за габаритами може лише знайдений у 2001 році в Лаосі павук Heteropoda maxima з розмахом ніг 30 см. Але представник Азії не може тягатися з рекордсменом з Південної Америки за довжиною тіла та масою.

Ареал птахоїда-голіафа досить широкий. Цього гігантського павука можна зустріти у тропічних та екваторіальних лісах Північної Бразилії, Гайяни, Суринаму та Венесуели. Павуки цього виду живуть у норах, викопаних в землі. Впізнати житло цього членистоногого можна по щільному шару білої павутини, що закриває вхід.

Раціон Theraphosa blondi складається з великих комах, мишей, ящірок і навіть невеликих змій. Зазвичай павук полює не відходячи далеко від входу до своєї нори, терпляче чекаючи, поки здобич наблизиться на відстань кидка. Павука-голіафа та його спосіб життя вперше описав французький вчений-ентомолог П’єр Андре Латрейль у 1804 році.

Терафоза Блонда має досить сильну отруту, яка здатна вбити ссавця розміром з кішку. Для людини укус павука-голіафа не становить смертельної небезпеки, але вкрай неприємний. Нейротоксин, що входить до складу отрути, викликає сильний біль та судоми, які можуть тривати кілька днів.

Павутина павука-голіафа.

Крім того, черевце павука-голіафа вкрите волосками, що викликають сильне подразнення при попаданні на шкіру і, тим більше, слизову. Злякана Терафоза Блонда струшує їх на супротивника лапами, викликаючи у того сильне свербіння та задуху. А ось місця на шкірі людини, куди потрапили волоски, покриваються пекучими пухирями, як після контакту з кропивою.

На жаль, павук-голіаф з кожним роком все рідше зустрічається у природі. Це пов’язано з тим, що людина активно знищує сельву – вологі ліси, які є місцем його проживання. У тих країнах, де можна зустріти Терафозу Блонду, вона охороняється законом і її експорт заборонено також на законодавчому рівні. У зв’язку з цим, павук-рекордсмен хоч і є бажаним експонатом у колекції кожного ентомолога, дуже рідко зустрічається у неволі.

Практично всі екземпляри Theraphosa blondi, що зустрічаються в колекціях любителів членистоногих, вивезені з Північної Америки контрабандою, або це потомство, отримане від тих же незаконно експортованих павуків. До речі, розведення в неволі павуків-голіафів пов’язане з серйозними труднощами, тому що для появи потомства потрібні сезонні і навіть добові зміни температури та вологості повітря, а також абсолютний спокій.