Перетягування канату – простий силовий вид спорту, в якому дві протиборчі команди по вісім осіб змагаються у фізичній силі з метою перетягнути суперника. Канат має товщину від 10 до 12,5 сантиметра і повинен бути достатньо міцним, щоб витримувати сильне розтягування.

Команди шикуються вздовж канату, і мета полягає в тому, щоб за сигналом судді перетягнути канат (а отже, і команду суперника) на певну відстань.

Змагання з перетягування канату. Стадіон “Аточа”, Сан-Себастьян, Іспанія, 1932 рік.

Точніше, в середині каната позначена центральна точка, яка спочатку розміщена над міткою на землі. На канаті за 4 метри від центральної точки позначено ще по одній точці з кожного боку. Коли починається змагання, і учасники починають тягнути канат, мета полягає в тому, щоб дотягнути точку суперника до мітки на землі.

Перемога також може бути досягнута, якщо один із суперників впав або сів на землю.

У перетягування канату цікава історія. Його можна назвати видом спорту – свого часу ця дисципліна входила навіть до програми Олімпійських ігор. А з іншого боку, це просто популярна спортивна забава, яка дозволяє учасникам показати силу та завзятість без жодних претензій на олімпійські нагороди.

Найцікавіші факти про перетягування каната

• У М’янмі (до 1989 року – Бірма) перетягування канату в давнину було способом пророкувати майбутнє. На майданчик виходили дві команди, одна з яких уособлювала дощ, а інша – посуху. Якщо перемагала, скажімо, команда «дощу», слід було чекати негоди, в іншому випадку – готуватися до тривалої посухи.

• Якщо говорити про перетягування канату як про олімпійський вид спорту, то до програми головних спортивних змагань сучасності його включали п’ять разів – з 1900 по 1920 рік. Фаворитами зазвичай були англійці та шведи. Наразі Міжнародний олімпійський комітет розглядає можливість повернення перетягування канату до олімпійської «родини».

• На Олімпійських іграх 1980 року, що відбувалися в Москві, перетягування канату у програмі не було. Тим не менш, на Ленінградському монетному дворі до майбутньої події було випущено срібну монету номіналом 10 рублів із зображенням спортсменів, що перетягують канат. Вага монети становила 33,3 грама, а тираж склав понад 95 тисяч штук.

10 радянських рублів 1980 року, випущених на честь Олімпіади-80. Перетягування канату.

• Перетягування канату є популярним змаганням в різних країнах нашої планети, але не завжди для цих цілей використовується саме канат. В Афганістані, наприклад, його замінюють дошкою. А в Південній Кореї учасники однієї команди міцно охоплюють один одного за пояс, утворюючи живий ланцюг.

• У країнах Азії перетягування канату зберігає свою популярність вже не одне століття. А на Тайвані навіть входить до програми шкільної освіти. Причому для азійців це не лише змагання, а начебто якийсь культ. Вважається, якщо перед посівом провести турнір, ймовірність багатого врожаю значно підвищиться.

• Ймовірно, збоку може здатися, що перетягування канату зовсім не травмонебезпечне заняття. Але, це глибока омана. Учасники нерідко зазнають серйозних пошкоджень. Страждають, в першу чергу, руки. Ще неприємніші наслідки відбуваються при розриві каната. Тому виготовляють його з міцних матеріалів, які не пошкоджують шкіру рук. Найчастіше для виробництва використовується кручена бавовняна пряжа.

• За правилами класичних змагань у кожній із команд має бути по 8 учасників. Щоправда, користуються популярністю і турніри, де з кожного боку по 4 спортсмени. А деякі силачі вважають за краще з’ясовувати стосунки взагалі «віч-на-віч».

• Часто також проводяться змагання за правилами, відмінними від класичних. Так, наприклад, канат, що використовується на змаганнях, які проходять під час фестивалю в провінції Кьонсан у Південній Кореї має довжину (уявіть собі!) понад 250 метрів, діаметр близько 1,4 метра і важить аж 54,5 тонни.

• Перетягування канату було популярним заняттям навіть серед бурлаків. Про цю забаву згадує М.Г. Чернишевський у своєму романі «Що робити?», який вийшов у 1863 році. Герой твору Рахметов, що тягнув лямку з бурлаками, один перетягував трьох-чотирьох товаришів по артілі, за що й отримав прізвисько «Никитушка Ломов» – на згадку про легендарного силача, слава про якого гриміла по всій Волзі.

Канат на фестивалі у корейському Сеулі.

• Жінки дедалі частіше долучаються до тих видів спорту, які тривалий час вважалися суто чоловічими. Перетягування канату не стало винятком. У багатьох країнах змагання проводяться і серед представниць прекрасної статі.

• Існує навіть Міжнародна федерація перетягування канату (англ. Tug of War International Federation, TWIF), яка була створена у 1960 році. Зараз до неї входить більше 60 національних федерацій. До речі, ця федерація визнана Міжнародним олімпійським комітетом.

• Кожен рік проводяться чемпіонати світу серед національних збірних – окремо у закритих приміщеннях та на відкритому повітрі. Проходять змагання і серед клубів.

***На верхньому фото: Перетягування канату під час змагань моряків на Кубок капітана військово-морської бази Перл-Харбор у 2009 році. Острів Оаху, Гавайські острови, США.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!