Що ви знаєте про індіанців? Напевно ви, як і багато інших, думаєте, що це мовчазні червоношкірі дикуни з розмальованими обличчями та томагавками в руках. Але ми хочемо вас здивувати. Індіанці бувають різними, а більшість стереотипів, пов’язаних із ними, насправді є міфами.

Отже, що правда, а що ні, та інші цікаві факти читайте у нашому сьогоднішньому огляді.

1.Чому індіанці «червоношкірі»?

Індіанці Північної Америки, Сент-Луїс, штат Міссурі, США, 1904 рік.

Прізвисько «червоношкірі» дали індіанцям перші американські колоністи, але це зовсім не означає, що їхня шкіра насправді була такого кольору. Просто аборигени дуже любили фарбувати груди та обличчя у червоний колір. Для цього вони використовували спеціальні природні барвники з охри та жиру.

Найбільш широко ця традиція була розповсюджена серед представників племені апачі. За допомогою «боді-арту» вони підкреслювали статус воїнів і створювали для нього таким чином магічний захист.

Що ж до справжнього кольору шкіри індіанців, то він варіювався залежно від регіонів, і міг бути як коричнево-жовтим, так і насиченим бронзовим.

2.Зняття скальпів – звичайна справа для індіанців

Багато хто помилково вважає, що зняття скальпів було для індіанців чимось на кшталт «хобі». Нібито вони створювали цілі колекції зі скальпів своїх ворогів… Який жах!

Насправді, деякі племена взагалі не практикували скальпування, а ті, у яких все ж таки була заведена ця традиція, робили це не заради задоволення. Зняття скальпу проводилося у відповідь на подібну образу з боку противника. Крім того, за це індіанці отримували «вогненну воду» від колоністів.

Ще одна поширена помилка: усі, кому знімали скальп, обов’язково гинули. Насправді ж, як би дивно це не звучало, відомо багато випадків, коли після подібної розправи люди не тільки залишалися живими, а й продовжували вести нормальне життя.

3.Чи справді «Останній із могікан» був останнім?

У своєму романі «Останній із могікан» Джеймс Фенімор Купер описує життя та смерть останнього індіанця з племені могікан – Ункаса. Події оповідання розгортаються у XVIII столітті, хоча цей Ункас (так, він був реальною людиною) жив аж на 150 років раніше. Крім того, він взагалі був із племені мохеган (Mohegan), не плутати з могіканами (Mohican).

Мало того, плем’я могікан існує і досі! За даними 2003 року, його чисельність становила понад 1600 осіб на той час.

Є у книзі Купера ще одна нестиковка. За сюжетом позитивними персонажами є делавари, а негативними – ірокези. Єдина причина такого вибору антагоністів-протагоністів полягає в тому, що перші були союзниками США, а другі – Великої Британії.

4.Томагавк – метальна зброя

Індіанець з томагавком.

Ви напевно бачили в багатьох фільмах, як індіанці з вражаючою спритністю і з неймовірної відстані кидають у своїх ворогів томагавки. Чомусь саме як «метальна зброя» ці сокири описуються і в книгах.

Насправді ж, індіанці нікуди не кидали томагавки, а деякі з них навіть прив’язували їх до руки, щоб випадково не втратити в бою. Тому те, що томагавк є метальною зброєю, лише кіноштамп і не відповідає дійсності.

5.Білі – погані, індіанці – добрі

Дуже часто в сучасній художній літературі сильно «прикрашають» та романтизують представників корінного північноамериканського населення. У більшості книг і фільмів їх описують як дикунів, які відчайдушно захищали свої землі від «білих людей». Хоча насправді індіанці завжди були агресивними та войовничими.

Деякі племена, воюючи один з одним, знищували цілі поселення, брали в полон жінок, дітей, спалювали будинки та вирізали всю худобу. У ті часи на «Дикому заході» діяв лише один закон – перемагає найсильніший, тому індіанці всіляко демонстрували свою силу і підходили до цього з особливою жорстокістю. Згадайте хоча б те саме скальпування.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!